Войцек Х. П. ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА МЕБЛЕВОЇ ГАЛУЗІ

Войцек Христина Павлівна

магістрант Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА МЕБЛЕВОЇ ГАЛУЗІ

На сучасному етапі розвитку національної економіки все більшої актуальності набувають виробничі та торгівельні процеси, які повинні бути зорієнтованими на різнобічні і мінливі потреби ринку. Дієву підтримку таких процесів можуть забезпечити логістичні методи, основою яких є оптимізація циклів товарних та ресурсних поставок: від інформаційного та технічного забезпечення до розподілу вже готової продукції і її після продажної підтримки.

Особливістю теорії логістичного підходу є прагнення до вирішення задач з управління матеріальними потоками. Однак, в основу вирішення таких задач повинні закладатися найбільш точні, адекватні статистично-математичні методи та технології, зокрема, інформаційні. Зазначене, тісно пов’язане із прикладним аспектом вирішення проблем логістики: визначення оптимальних обсягів та напрямів руху матеріальних потоків, організації збору, складування та перевезення.

Теорія логістики давно визначила низку обов’язкових принципів, найбільш важливими серед яких є забезпечення управління матеріальними потоками як наскрізного та координованого процесу. Крім цього, логістичні рішення та проведені операції повинні бути повністю взаємопов’язаними і взаємозалежними.

Відомо, що ефективність функціонування логістики на підприємстві будь-якого типу визначається оптимальним співвідношенням балансу між витратами, а головне підвищенням прибутку і рівнем якості обслуговування споживачів. Не становлять виняток і підприємства меблевої галузі, де повинні забезпечуватися як виробництво так і доставка готової продукції у визначені строки із мінімальними витратами. Вітчизняні меблеві компанії працюють у важких умовах, постійно потребують переорієнтування на змінні вимоги споживачів, чиї рішення про покупку все частіше ґрунтуються не тільки на низьку ціну, але і на те, як швидко продавець може забезпечити доставку замовлення.

Зважаючи на вищезазначене, цілком погоджуємось, що система управління логістичною інфраструктурою підприємств ставить перед собою вирішення задач: вибору альтернативної стратегії розвитку логістичної інфраструктури; розрахунку показників ефективності елементів логістичної інфраструктури; розподілу функцій, обов’язків, відповідальності працівників, які займаються обслуговуванням логістичних процесів та операцій; мотивації до праці, підвищення кваліфікації персоналу, перенавчання, розробку норм та нормативів праці та матеріально-технічного розвитку; утворення інформаційної інфраструктури; зменшення витрат на обслуговування матеріального потоку; наскрізного планування та контролю всіх учасників логістичного ланцюга [1].

Складність реалізації вищезазначених завдань пов’язана з виникненням проблем в системі управління логістичними процесами, на які більшість підприємств не звертають увагу. Окремою уваги заслуговують проблеми інформаційного забезпечення процесу управління логістикою підприємства, не кажучи про проблеми розробки систем підтримки прийняття рішень менеджера-логіста.

Цілком прийнятним є твердження, що узагальнюючою проблемою для вищезазначених випадків є проблема інформації. Як відомо, інформація дозволяє підприємству одержувати конкурентні переваги, знижувати фінансовий ризик, визначати відношення покупців, обґрунтовувати інтуїтивні рішення, підвищувати ефективність діяльності, стежити за зовнішнім середовищем, координувати стратегію, підвищувати довіру до досягнутих домовленостей і прийнятим зобов’язанням [2].

Зважаючи на зазначене вбачаємо доцільним активізацію зусиль підприємств по впровадженні інформаційних логістичних систем, де головним критерієм успіху може бути оцінка ефективності її роботи. Останнє здійснюється, як правило, виходячи з цілей її створення та стратегій розвитку підприємства.

Реалізація інформаційної логістичної системи потребує відповідного програмного та комп’ютерного забезпечення, завдяки якому вся логістична система працюватиме як єдине ціле. Головним при цьому є ефективне об’єднання усіх підрозділів через комунікаційну та інформаційну складові. Однак таке об’єднання повинно бути достатньо простим та зрозумілим для відповідальних осіб підрозділу. Хоча в даний час існує багато пакетів прикладних програм, однак, вони характеризуються низькою пристосованістю стосовно вузьких галузевих завдань, не враховують особливу стандартизацію розв’язуваних при управлінні матеріальними потоками завдань та є досить дорогими.

Зважаючи на зазначене, є доцільною для невеликих підприємств меблевої галузі розробка власних інформаційно-логістичних систем додатками поширеного пакету MS Office. До аргументів такого висновку можна віднести: простоту користування; відносно низьку ціну впровадження; можливість використовувати для інших потреб (наприклад, ведення діловодства); можливість інтеграції із іншими програмними пакетами забезпечення логістичних операцій тощо; можливість створення звітів, зрозумілих для слабо підготовленого користувача

Література:

1. Соколова О. Є. Проблеми управління логістичною інфраструктурою підприємства / О. Є. Соколова // Проблеми системного підходу в економіці. Електронне наукове фахове видання. – 2007, №2. – режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-2/Sokolova_207.htm

2. Terry L. Furniture logistics/ L. Terry // Inbound Logistics. – 2008, №3. – PP. 102–110.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.