Чуйкова Тетяна Володимирівна
Кремінська школа-гімназія Кремінської районної ради Луганської області
ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ У КЛАСАХ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ
Математика - наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу
Метою вивчення математики в системі загальної середньої освіти є розширення світогляду, виховання культури логічного мислення, формування умінь структурувати набуті знання та досвід, та найголовніше – формувати математичну компетентність.
Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією, уміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель реальної життєвої ситуації. Досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибки обчислень
Для успішної участі в сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними видами математичної діяльності й навичками їх застосувань до розв’язання практичних задач сьогодення. Математична компетентність будь-якого спеціаліста - обов’язковий елемент його загальної культури.
Згідно до компетентнісної парадигми цілі освіти мають три виміри: знання, уміння та практично-ціннісні ставлення особистості. Відповідно до цього, і математичні компетентності мають три виміри: предметний вимір (що треба знати), діяльнісний вимір (що треба вміти) і практичний вимір (як застосовувати знання та уміння у відповідності до системи цінностей сестейного суспільства – суспільства сталого розвитку) .
Саме на уроках математики в учнів розвивається мислення (абстрактне, логічне, алгоритмічне); формується здатність використовувати знання в нових ситуаціях та вдосконалюються навички колективної та самостійної праці.
Кремінська школа-гімназія – навчальний заклад суспільно-гуманітарного напрямку, історичного профілю. Профілізація у нашому освітньому закладі починається з 10-го класу. На перших уроках проводиться анкетування з метою ознайомлення визначеності учнів у планах на подальшу освітню діяльність.
У класах історичного профілю ми вивчаємо інтегрований курс «Математика» і у нашому випадку дещо знижено рівень обґрунтування математичних тверджень у традиційному його розумінні. Значна частина з них вивчається без строгого доведення на основі використання конкретних прикладів, наочних ілюстрацій, життєвого досвіду учнів. Акцент зміщено на формування в учнів уявлень про сутність математичного знання, його логічну структуру, категорії й методи математики. Це, однак, не означає, що ми зовсім відмовляємося від доведень, бо саме вони мають незаперечну цінність для усвідомлення методів математики, розвитку мислення школярів, формування їхньої логічної культури.
Виходячи із нових реалій і потреб суспільства, сучасна людина повинна вчитися практично все своє життя, активно діяти й природно сприймати зміни. Не можна виключати вірогідність того, що деякі учні класів суспільно-гуманітарного профілю переглянуть свій вибір і оберуть вищий навчальний заклад, який потребує знання математики й тому базові знання з предмету, отримані у нашій школі-гімназії, повинні дати можливість особистості втілити свої бажання у життя.
Перед викладачами математики стоять досить непрості задачі – вчити так, щоб дотримуватись вимог щодо викладання математики у класах суспільно-гуманітарного профілю з одного боку, а з іншого – щоб діти, які вирішать продовжити свою освіту у вишах, у яких передбачено вивчення математики, мали достатню базу для подальшого успішного навчання.
Фундаментом у формуванні просторових уявлень учнів є курс 10 класу, в якому закріплюються й поглиблюються знання учнів про логічну структуру геометрії. Розширена система аксіом, одержана приєднанням до аксіом планіметрії чотирьох аксіом стереометрії, є основою для доведення перших теорем стереометрії. Учні розв’язують задачі, більшість з яких – задачі на доведення - і щоб впоратися з їх розв’язанням, необхідно знати теоретичний матеріал. Для цього проводяться моніторинги теоретичних знань учнів: клас працює над розв’язанням практичних задач, у яких використовується опрацьований теоретичний матеріал, а вчитель у цей час опитує кожного учня на знання теорії з певної теми. За урок кожен гімназист отримує дві оцінки. Тематична оцінка не виставляється без моніторингу теоретичних знань. Якщо оцінка за знання теоретичного матеріалу не задовольняє учня, він має можливість перездати залік з теорії.
Проведення таких уроків формує мовну компетентність учнів з предмету, тренує пам'ять, розвиває уяву, синхронізує декілька видів розумової діяльності.
Практична частина заліку складається із задач, які розвивають уяву, фантазію, мислення, мають прикладний зміст:
- Три ластівки летять у різних напрямках. Коли вони будуть в одній площині?
- Столяр змайстрував стілець на трьох ніжках. Чи буде стійким цей стілець?
- Перед вами фото пам’ятника Петру I у Санкт-Петербурзі. Чому він не падає, адже кінь стоїть лише на двох ногах?
На своїх уроках вчителі формують здатність застосовувати математикудля розв’язування задач, які є актуальними і практично значущими для особистості, соціуму, людства. Усі основні поняття диференціального та інтегрального числення вводяться як узагальнення результатів розв’язання деяких прикладних задач. Це одразу виділяє головний прикладний зміст поняття, робить його більш природним та доступним для сприйняття. В основі системи вправ на формування навичок диференціювання (інтегрування) повинні лежати функції , що описують реальні залежності величин. Не остання роль відводиться й умінням знаходити границі функцій.
Вдало підібрані та скомпоновані задачі, участі у математичних конкурсах і змаганнях «Кенгуру», «Альбус», олімпіадах, дослідницьким підходом просякнуті форми навчального процесу, формують:
- комунікаційне мислення (здатність на витяг інформації із різних джерел, здатність репрезентувати інформацію у різних формах, вести цілеспрямований діалог) ;
- ініціативне мислення (здатність ініціювати постановку задач, досліджень, визначати стратегію розв’язування проблеми й тримати мету, здатність рефлексувати набуті результати у власну систему знань);
- трансферне мислення (здатність застосовувати знання та уміння у галузі математики для розв’язування практично значимих задач);
- асоціативне мислення (здатність ставити задачі, використовувати індуктивні міркування, образне мислення, системне мислення, мислення за аналогіями для постановки задач і пошуку їх ефективних рішень).
Дослідники визнають існування безпосереднього зв’язку між вмінням розв`язувати задачі з математики й можливістю бути успішною людиною. « Хіба ти не помітив, що здібний до математики має успіх у всіх науках про природу?» (Платон)
Незаперечна психотерапевтична роль уроків математики, оскільки вони вчать самовихованню. Дітям потрібні знання про власну психіку й уміння їх застосовувати на основі інтелектуальних схем, що закладаються при вивченні математичних дисциплін. За спостереженнями вчителів існує залежність математичної компетентності особистості від складності реального життєвого мислення, яке виявляється у плануванні людиною свого життя, у прийнятті найважливіших рішень. «Математику вже навіть задля того треба вивчати, що вона розум до ладу приводить» (М. В. Ломоносов)
Література:
1. Фрідріх Енгельс, «Анти-Дюрінг».
2 . С.А.Раков, О.П. Вашуленко, В.П.горох, А.І.Миляник, В.В.Пузирьов
«Три виміри логіко-математичної компетентності»: Вісник ТІМО №12 2009р.
3. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ : монографія / Раков С. А. – Х. : Факт, 2005р.
4. http://formula.co.ua/utterances.php