ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

Омельчук Олександр Васильович

аспірант Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка

ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ УЧНІВ ХУДОЖНЬОЇ ОБРОБКИ ЛОЗОПЛЕТІННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ

Профільне навчання учнів, і особливо в старшій школі, є невід’ємною складовою якісної сучасної шкільної освіти, яка орієнтується на всебічний розвиток кожної дитини як окремої особистості. Адже саме у 2010 році у системі шкільної освіти відбулось важливе перетворення: у старшій школі введено профільне навчання.

Профільне навчання в старшій школі —один із найважливіших компонентів модернізації загальноїсередньоїосвіти, одна з найбільш життєздатних освітніхреформ. Уцієї ідеї, мабуть, нема опонентів,аджепрактико-орієнтоване навчання постало на часі [2, с. 3].

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетенцій старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основними його є:

– створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

– забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

– формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров'язбережуваної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

– забезпечення поступово-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

У Концепції профільного навчання визначені напрями профільного навчання. Поряд із універсальним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, природничо-математичним та спортивним виділяється ще один із напрямів профільного навчання — технологічний[3, с. 24].

Мета профільного трудового навчання у старшій школі визначається насамперед основною метою галузі «Технологія», полягає у формуванні технологічно-наукової картини світу, поглибленому оволодінні знаннями про закономірності техніко-технологічної та побутової діяльності, опанування наукового стилю мислення, ознайомлення та розуміння наукової суті основ сучасного виробництва, всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня, розвиток здібностей із застосування своїх творчих можливостей в різних видах діяльності [1].

У 10-11 класах технологічного профілю учні можуть навчатися за різними спеціалізаціями, однією з яких є «Художня обробка матеріалів». У відповідності до даної спеціалізації розроблена програма яка спрямована на послідовне оволодіння техніками декоративно-прикладного мистецтва, а саме – художня обробка матеріалів (шкіри, текстильних матеріалів, соломки, лозоплетіння). Адже мета, яка закладена в освітню галузь «Технологія», може бути досягнута шляхом залучення учнів до декоративно-прикладного мистецтва.

Лозоплетіння-найвідоміший та найпопулярніший сучасний народний промисел. Нині лозоплетінням займаються відомі майстри, які перейняли навички ремесла від батьків і дідів, а також молодь. На їхні вироби був, є і залишається сталий попит. Оволодіти секретами цього прадавнього народного промислу можна на уроках профільного трудового навчання, у професійно-технічних навчальних закладах та в центрах народних художніх промислів. Вироби з лози нині дуже популярні та модні.

Лозоплетіння успішно розвиває в людині просторову уяву і вміння використовувати в роботі побачене в природі. Заняття лозоплетінням дають учневі змогу навчитися ще одному виду народної творчості. Ознайомившись з деякими тонкощами плетіння з лози, учень розуміє, праця ця клопітка, але водночас цікава і захоплююча. Не так легко плести, але це можливо, треба тільки вірити й хотіти.

Вивчаючи лозоплетіння, дотримуючись взірців, оригіналів та рекомендацій, вивчивши і освоївши на практиці методи і види плетення, учень в подальшому проявляє свою фантазію. І в цьому суть всього творчого процесу ремесла. А кошаркове ремесло - це перша дорога до успіху. Так як майстри лозоплетіння працюють або у цехах народних промислів, але здебільшого - вдома. Ця професія надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності. Вироби з лози нині дуже популярні та модні.

Одним із ключових завершальних етапів реалізації програми є організація та проведення виставки робіт. Адже, вироби учнів та видатних майстрів служать взірцями довгий час. І саме вони підказують шлях до самовдосконалення. В процесі набирання навиків учень вдосконалює свою працю. В пошуці нових форм, ліній, композицій проходить шлях до творчих звершень. Але добре знати ремесло – це ще не означає бути ремісником.

Часто трапляється, що вже в готовому виробі знаходяться помилки, але плетеного не розпустити. Тому на початку учням потрібно чітко дотримуватись вказівок та рекомендацій як, чим, і в якій послідовності плести. З самого початку в’язання необхідно дотримуватися чистоти і акуратності виробу.

Завершальним етапом профільного навчання учнів в старшій школі художньої обробки лозоплетіння є виконання творчого проекту. На реалізацію творчого проекту виділяється 50 годин. Учні самостійно здійснюють вибір виробу який би вони хотіли б виготовити.

Пропонується такий план виконання проекту:

1. Обґрунтування вибору об’єкта проектування.

2. Добір виробів аналогів та їх аналіз.

3. Конструювання власного виробу.

4. Розроблення технологічної послідовності виготовлення виробу.

5. Добір матеріалів та інструментів.

6. Розрахунок собівартості виробу.

7. Виготовлення запланованого виробу.

8. Оформлення пояснювальної записки.

9. Захист проекту.

Провідною умовою у виконанні програми профільного навчання за спеціалізацією «Художня обробка матеріалів» (лозоплетіння) є підготовка вчителя технології. Сучасній профільній школі потрібен учитель з високим інтелектом, генератор ідей, людина творча, науково компетентний, розробник і реалізатор нових навчальних програм, котрий володіє психологічними знаннями, культурою спілкування. Вчитель профільних класів — це організатор навчальної, пошукової роботи, консультант, наставник, хороший фахівець та методист, він уміє зацікавити дітей обраним предметом.

Отож від рівня підготовки вчителя технології залежать наслідки впровадження профільного навчання за відповідними спеціалізаціями.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.

2. Липова Л. Профільне навчання: теорія і практика / Л. Липова, П. Замаскіна, В. Малишев // Рідна школа. – 2008. – № 1-2. – С. 3–6.

3. Радченко О. Мета і завдання профільного трудового навчання в старшій школі / О. Радченко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – № 1.– С. 24–27.