Сіваконева Г. О.
Українська державна академія залізничного транспорту
ОБҐРУНТУВАННЯ ПОТРЕБИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАСАЖИРСЬКИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З ТУРИСТИЧНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
У сучасних умовах процес перевезень пасажирів залізничним транспортом України є складним динамічним об’єктом. Керування пасажирськими перевезеннями вимагає скоординованої роботи усіх підприємств і ділянок за рахунок визначення оптимальних маршрутів руху, удосконалення експлуатації рухомого складу, раціональної організації взаємодії з іншими перевізниками пасажирів та організаторами пасажирських перевезень (наприклад, туристичні організації). Одним з ефективних засобів вирішення цих задач є побудова математичних моделей перевізного процесу з використанням нових інформаційних технологій, які нададуть можливість відобразити динаміку залізничних перевезень, експлуатаційні особливості та просторову розподіленість залізничної мережі.
Значне місце у системі пасажирських перевезень займає взаємодія перевізників з туристичними організаціями, що організовують завчасно відому кількість потенційних пасажирів за заздалегідь спланованим маршрутом. Кожний перевізник, надаючи свої послуги, одразу зацікавиться виконати свою роботу за чітким планом з відомим прибутком. Для того, щоб туристичні організації звернулись за послугами саме до залізничного транспорту необхідно мати якісь вагомі конкурентні переваги, особливо у сучасних ринкових умовах. Створення тісної взаємодії з туристичними організаціями вимагає від залізничного транспорту не лише рішення технологічних задач реалізації відповідних маршрутів руху і підтримки тенденції підвищення швидкості руху поїздів, а і удосконалення технології обслуговування клієнтів. Отже, перед залізницями стоїть задача удосконалення пасажирських перевезень із максимальним задоволенням вимог клієнтів щодо перевезень з урахуванням ринкових економічних вимог.
Враховуючи дефіцит пасажирського рухомого складу в Україні для організації перевезень туристів альтернативним варіантом на даному етапі може стати не організація туристичних поїздів, а перевезення туристів у спеціалізованих комфортних вагонах, які будуть чіплятися до графікових поїздів. Таким чином, враховуючи сезонну та просторову нерівномірність пасажиропотоків, у тому числі туристичних, вагон для перевезень туристів буде організовуватися за індивідуальними замовленнями і за індивідуальним маршрутом.
Причіпний туристичний вагон буде підготовлений та екіпірований на пасажирській технічній станції, яка примикає до пасажирської станції початку подорожі. У зручний час відправлення найближчого графікового поїзду (поїзду, що слідує за затвердженим розкладом) готовий до руху вагон маневровим порядком буде подаватися на станційні колії для причеплення до пасажирського поїзду і слідувати за його маршрутом до станції призначення (пункту проведення екскурсії). На станції призначення вагон з туристами переставляють на колії відстою пасажирських вагонів на період екскурсії і потім цикл операцій по причепленню до графікового поїзду і слідування за його маршрутом повторюється.
Умови роботи залізничного транспорту у сучасних умовах вимагають формування нових принципів керування на основі комплексних маркетингових досліджень[1, 2]. Для залізничного транспорту це означає необхідність надання замовникам перевезень таких умов для перевезень пасажирів, що дозволили б клієнтам усталити своє положення на ринку й одержати прибутки для розширеного відтворення. Реалізація цієї мети повинна стати найважливішою для реструктуризації галузі. Таким чином, задача удосконалення процессу перевезень на залізничному транспорті України являє собою комплексну проблему, одними з основних компонентів якої є створення моделей стану перевізного процессу і розробка інформаційно-довідкової підсистеми.
Відомі різні методи моделювання, наприклад, імітаційне моделювання, теорія масового обслуговування, теорія графів та ін. Складність моделювання обумовлена самими залізницями, це полігони, вузли, станції, які є об’єктами великої розмірності, складаються зі складних підсистем, що забезпечують реалізацію технологічних процесів і взаємодію підсистем у реальному масштабі часу. Велика розмірність системи вимагає виконувати її декомпозицію, тобто розподіл на підсистеми меншої розмірності [3].
Найчастіше для моделювання процесу перевезень пасажирів використовується математичний апарат теорії графів, що відображає географічний принцип побудови залізничного транспорту.
Задамо залізничну мережу довільним пленарним графом Для постановки задачі скористаємося просторово-часовим направленим графом (space-timenetwork, [4]). Приймемо три типа вершин даного графу: вершини відправлення, вершини прибуття, вершини чіпляння по кожній пасажирській станції. Ребра графу поділяються на п’ять типів: ребра руху поїзда, ребра стоянки поїзда, ребра відчеплення вагонів, ребра причеплення вагоні, ребра маневрів чіпляння вагонів.
Маршрут руху вагона з туристами однозначно визначається відповідним шляхом у просторово-часовому графі. Основною задачею при перевезеннях туристичних груп є відсутність затримки прибуття у пункт призначення за для можливості організації екскурсійної програми. Було визначено цільову функцію мінімізації часу запізнення вагону з туристами на станцію призначення. Розроблено методику, яка надає можливість визначити найбільш слабкі місця в системі організації перевезень пасажирів у причіпних вагонах за індивідуальним маршрутом.
Література:
-
Лапидус Б.М. Системи фірм енного транспортного обслуживания // Железнодорожный транспорт. – 1997. - №1. – С. 2-6.
-
Лапидус Б.М. Проблемы информатизации в управлении экономикой, маркетингом и фінансами / Б.М. Лапидус, Л.А. Мазо // Железнодорожный транспорт. – 1998. - №6. – С. 86-89.
-
Большие технические системы. Проектирование и управление Под ред. Попова. – Харьков: Факт,1997. – 400 с.
-
JhaK.C.NewApproachesforSolvingtheBlock-to-TrainAssignment Problem / К.С.Jha,R.K.Ahuja,G.Sahin// Network. Vol51,2008.- №1.-P.48-62.