УДК 338.436:334.73
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ В УКРАЇНІ
кандидат економічних наук, Ожелевська Т. С.
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна, м.Київ
Досліджено динаміку розвитку сільськогосподарських кооперативів в аграрному секторі України у 2002-2014 роках. Обґрунтовано неефективність і недоцільність подальшого розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів, які спотворюють кооперативну ідею. Обґрунтовано нагальну необхідність становлення та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, діяльність яких базується на кооперативних принципах та цінностях Міжнародного Кооперативного Альянсу. Визначені основні чинники, що гальмують розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні.
Ключові слова: сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, сільськогосподарський виробничий кооператив, кооперація, агрохолдинг.
Ожелевская Т. С. ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КООПЕРАТИВОВ В УКРАИНЕ / Киевский торгово-экономический университет, Украина, г. Киев
Исследована динамика развития сельскохозяйственных кооперативов в аграрном секторе Украины за 2002-2014 годы. Обоснована неэффективность и нецелесообразность дальнейшего развития сельскохозяйственных производственных кооперативов, которые искажают кооперативную идею. Обоснована насущная необходимость становления и развития сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, деятельность которых основывается на кооперативных принципах и ценностях Международного Кооперативного Альянса. Определены основные факторы, которые сдерживают развитие сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов на Украине.
Ключевые слова: сельскохозяйственный обслуживающий кооператив, сельскохозяйственный производственный кооператив, кооперация, агрохолдинг.
Ozhelevska T. S. PROBLEMS OF DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL COOPERATIVES IN UKRAINE / Kyiv National University of Trade and Economics, Ukraine, Kyiv
The dynamics of agricultural cooperatives in the agricultural sector of Ukraine in 2002-2014 years is investigated. It is proved the inefficiency and irrationality of the further development of agricultural production cooperatives, which distort the cooperative idea. It is also proved the urgent necessity of the formation and development of agricultural service cooperatives whose activities are based on cooperative principles and values of the International Cooperative Alliance. The main factors that hinder the development of agricultural service cooperatives in Ukraine are defined.
Key words: agricultural service cooperative, agricultural production cooperative, cooperation, agroholding.
Вступ
Набуття Україною членства у СОТ та підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, відкриття Європейського ринку з жорсткою економічною конкуренцією поставили перед вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками нагальне завдання щодо пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності української аграрної продукції, яке можливе, в першу чергу, за рахунок зниження її собівартості. Вертикально інтегровані агропромструктури - агрохолдинги - вже розв'язали цю проблему через економію від масштабів виробництва, об'єднавши всіх суб'єктів технологічного ланцюга: постачання ресурсів, безпосередньо сільськогосподарське виробництво, переробку та торговельну мережу. В результаті, суб'єкти малого та середнього бізнесу втратили можливість виходу на цивілізовані ринки і змушені продавати свою продукцію або посередникам, або на стихійних ринках за вкрай низькими невигідними цінами. Крім посилення монопольної влади на ринку, знищення малого та середнього агробізнесу, холдинговий вектор розвитку аграрного сектору України несе й соціальні та економічні загрози для країни: хижацьке використання земельних ресурсів, що породжує їх виснаження, отруєння, тотальну хімізацію та зниження родючості найкращих в світі ґрунтів; зубожіння сільського населення, зростання сільського безробіття; знищення сільських територій тощо. Все це змушує уряд України нарешті повернутися обличчям до проблем, пов'язаних з гальмуванням кооперативного руху в аграрному секторі як єдино можливого вектору розвитку, що може усунути наслідки діяльності агрохолдингів, зберегти сільський соціум та забезпечити присутність і зміцнити конкурентні позиції дрібних сільгосптоваровиробників як на внутрішньому, так і міжнародних ринках продовольства та сільськогосподарської сировини.
Наразі існує велика кількість фундаментальних публікацій щодо змісту, принципів та переваг сільськогосподарської кооперації, серед яких найбільш відомі роботи В.В. Зіновчука [2], Л.В. Молдован, В.В. Гончаренка, М.Й. Маліка [4], та О.А. Пантелеймоненка. Незважаючи на це та на соціальну, економічну й екологічну місію кооперативів, їх життєво важливу роль для суб'єктів малого та середнього бізнесу, в Україні практично не відбувається розвиток справжніх кооперативів, які б відповідали кооперативним принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу (МКА), хоча сучасний стан соціально-економічного розвитку країни вимагає їх стрімкого розвитку та розповсюдження. Становлення так необхідного для України кооперативного руху суттєво гальмується чинниками, які потребують ретельного вивчення та усунення. Це зумовлює актуальність цього дослідження.
Метою дослідження є аналіз розвитку кооперативного руху та визначення чинників, що стримують становлення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) в Україні.
Незважаючи на численні роз'яснення щодо специфіки СОК, їх унікальної природи та класичних кооперативних принципів функціонування, деякі вітчизняні науковці ще й досі змішують природу СВК і СОК, називаючи СВК також неприбутковою організацією [1, с.75]. Ще й досі дехто не розрізняє цілей створення кожного з цих двох типів кооперативів [8, с.72]. Деякі науковці вважають, що кооперативні відносини залежать від стану функціонування особистих селянських господарств [4, с.76]. В цьому випадку, на нашу думку, плутають причину та наслідок, адже можливість ефективного функціонування особистих селянських господарств залежить від розвиненості кооперативних відносин. При цьому не слід поєднувати необхідність розвитку кооперативів лише з життєдіяльністю особистих селянських господарств. Розвиток кооперативного руху також кардинально впливає й на конкурентоспроможність суб'єктів малого та середнього агробізнесу. Отже, не тільки пересічні сільські виробники, а й деякі з науковців не розуміють специфіку класичних СОК, які функціонують на кооперативних принципах, вистражданих досвідом країн світу й сформульованих МКА. Європейський вектор соціально-економічного розвитку України обов'язково повинен враховувати безцінний позитивний досвід розвитку СОК у світі. Наразі у таких країнах ЄС, як Нідерланди, Данія, Ірландія і Швеція, 70-80% сільськогосподарської продукції реалізується через збутові кооперативи, 50-70% необхідних ресурсів фермери закуповують через постачальницькі кооперативи [9].
У розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні та країнах ЄС існують принципові відмінності. Вони стосуються ступеня поширеності на території країни; розмірів кооперативів щодо частки на ринку та кількості членів; дотримання їх членами кооперативних принципів і цінностей; державної політики щодо створення нормативно-правового поля для їх функціонування та напрямів підтримки тощо. І, якщо вітчизняні науковці та різноманітні зарубіжні проекти-донори щодо підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні не втомлюються розтлумачувати принципи, цінності та засади, на яких базується діяльність справжніх кооперативів, практична діяльність українських кооперативів, як правило, базується на трансформованій концепції діяльності колгоспів радянського періоду.
Колгоспи в колишньому Радянському Союзі та кібуци в Ізраїлі вважають прикладами сільськогосподарських виробничих кооперативів (СВК) [9]. Але колгоспи ніколи не були визнані МКА як такі, що дотримувалися фундаментальних принципів кооперації, які набули міжнародного визнання, а саме: відкрите та добровільне членство; демократичний контроль (один член кооперативу – один голос); економічна незалежність кооперативу; розподіл доходів (а також збитків, ризиків тощо) пропорційно до участі у господарській діяльності кооперативу; турбота про освіту учасників кооперації, співпраця між кооперативами й турбота про суспільство.
Багато вітчизняних та зарубіжних науковців вважають, що завдяки об'єднанню земельних ділянок селян у СВК для сумісного їх обробітку та продажу продукції досягається економія від масштабу та висока ефективність виробництва. Але емпіричні дослідження в країнах з ринковою економікою показують, що СВК є менш ефективними, ніж особисті господарства та сімейні ферми. В результаті у виробничі кооперативи у світі об'єднується дуже незначна частка сільськогосподарських товаровиробників. За даними МКА у світі на СВК припадає менше 5% всіх кооперативів [9].
Неефективність СВК показує й динаміка їх розвитку та ефективності в Україні. За останні 12 років їх кількість мала стійку тенденцію до зниження і скоротилася вдвічі (рис. 1), наразі вона складає 1,6% від всіх господарюючих суб'єктів в сільському господарстві. За даними Державної служби статистики України серед всіх організаційно-правових форм їх рентабельність є найнижчою, не беручи до уваги державні підприємства.
Повний текст статті за посиланням