Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат педагогічних наук, Романишина О. Я. МОТИВАЦІЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ НЕМАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯК ОДИН ІЗ КРИТЕРІЇВ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

УДК 378.14

 

МОТИВАЦІЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ НЕМАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯК ОДИН ІЗ КРИТЕРІЇВ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

кандидат педагогічних наук, Романишина О. Я.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, Україна, Тернопіль

 

У статті розглянуто роль мотивації у формуванні професійної ідентичності майбутніх учителів нематематичних спеціальностей. Розглянуто роль мотивації у становленні фахівця, її особливості та шляхи формування. Опрацьовано питання про види мотивації: зовнішня і внутрішня. Внутрішня мотивація навчання розглядається як внутрішні мотиви вступу до педагогічного вищого навчального закладу, широкі навчально-пізнавальні мотиви, мотиви самоосвіти, релевантні професійні мотиви. Зовнішня навчальна мотивація подається як зовнішні мотиви вступу до педагогічного вишу, вузькі пізнавальні мотиви, нерелевантні професійні мотиви. Подано зв'язок між зовнішніми і внутрішніми мотивами і їх вплив на формування мотивації.

Ключові слова: майбутні вчителі, мотивація, зовнішня мотивація, внутрішня мотивація, шляхи формування, структура мотиваційної сфери.

 

Романишина О. Я. Мотивация в будущих учителей нематематические специальностей как один из критериев сформированной профессиональной идентичности / Тернопольский национальный педагогический университет им. В. Гнатюка, Украина, Тернополь

В статье рассмотрена роль мотивации в формировании профессиональной идентичности будущих учителей нематематических специальностей. Рассмотрены роль мотивации в становлении специалиста, ее особенности и пути формирования. Проработан вопрос о видах мотивации: внешняя и внутренняя. Внутренняя мотивация учения рассматривается как внутренние мотивы вступления в педагогический вуз, широкие учебно-познавательные мотивы, мотивы самообразования, релевантные профессиональные мотивы. Внешняя учебная мотивация представляется как внешние мотивы вступления в педагогический вуз, узкие познавательные мотивы, нерелевантные профессиональные мотивы. Подано связь между внешними и внутренними мотивами и их влияние на формирование мотивации.

Ключевые слова: будущие учителя, мотивация, внешняя мотивация, внутренняя мотивация, пути формирования, структура мотивационной сферы.

 

Romanyshyna Oksana Motivation of future teachers in non-mathematical specialty as one of the criteria of formation of professional identity / Ternopil National Pedagogical University. V. Hnatiuk, Ukraine, Ternopol

The article focuses on the motivation role of future teachers’ of non-mathematical specialties professional identity. The role of motivation in becoming a professional, its peculiarities and ways of formation is examined. The question of motivation types is processed; two of them are defined: external and internal. Internal studying motivation is determined as inner motives for entering a pedagogical institute, wide studying and cognitive motives, reasons for self-education and relevant professional reasons. External studying motivation is regarded through outer motives for entering the pedagogical institute, narrow cognitive motives and irrelevant professional reasons. The paper states the connection between internal and external motives and their impact on motivation.

Keywords: future teachers, motivation, external motivation, internal motivation, ways of forming the structure of motivational sphere.

 

Вступ. Мотиваційна сфера кожного фахівця визначає готовність його працювати в даній галузі, його здатність виконувати професійні обов’язки на певному рівні. Структуру мотиваційної сфери студентів низка авторів розглядає залежно від напряму професійної освіти (І. Абрамова, Л. Попова, Л. Столяренко та ін.) Інші автори досліджували її залежно від дисциплін, що вивчаються (Н. Горська, Т. Іванова, Р. Цвєткова та ін.). Так, у дослідженнях Т. Ларіної наголошується, що мотиваційна сфера — це структурно-динамічна система взаємопов’язаних мотивів, що обумовлюють поведінку й діяльність особистості студента під час навчання у вищій школі; вона представлена трьома компонентами: навчально-професійним, професійним та комунікативним, які, водночас, є критеріями її активності [2].

Становлення фахівця не відбувається без мотивації й від рівня її сформованості залежить здатність його реалізуватися в даній професії. Тому для успішної реалізації майбутнього учителя важливо встановити, чому він обрав саме цю професію, чи зможе він повністю реалізувати свої здібності на вчительській ниві. Саме тому метою статті було обрано висвітлити роль і значення мотивації у становленні майбутнього вчителя нематематичних спеціальностей на початковому етапі навчання їх у вищому педагогічному навчальному закладі .

Сформованість професійної ідентичності ми пов’язуємо з її компонентами. У своїх дослідженнях одним з важливих компонентів сформованості професійної ідентичності в учителів нематематичних спеціальностей ми обрали емоційно-вольовий, який характеризуємо критерієм – здатність до мотивації професійної діяльності, що представлений показниками: позитивне ставлення до професійного навчання і професійної кар’єри; адекватна оцінка себе як суб’єкта навчальної та професійної діяльності; емоційна зрілість; сформованість ціннісних орієнтації. Щоб дослідити стан сформованості професійної ідентичності студентів ми провели анкетування за методикою, розробленою на основі опитувальника А. Реана і В. Якуніна, яка передбачала виявлення ступеня сформованості навчальної мотивації. До цього залучили студентів третього і четвертого курсів факультету іноземних мов, історичного, філологічного факультетів та інституту педагогіки і психології (початкова освіта) Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди.

У своїх дослідженнях ми виходили з поняття, що мотивація є сукупністю внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності і спрямовують її на досягнення певних цілей. Саме розуміння внутрішніх і зовнішніх механізмів мотивації в обранні професії, забезпечує менеджерам можливість виробити ефективну стратегію в сфері трудових відносин, створити «режим найбільшого сприяння» для тих, хто бажає ефективно працювати [9, с. 222-272].

Більш докладно роль індивідуально-психологічних факторів у навчанні було показано С. Сінкевичем [6, с. 27]. Серед основних факторів успішності навчання ним виокремлено професійну й навчальну мотивацію, рівень сформованості загальнонаукових умінь, вихідний рівень навченості провідної для спеціальності дисципліни, рівень розвиненості загального інтелекту й спеціальних фахових здібностей, навчально-пізнавальну активність.

У дослідженнях науковців [7, с. 176-179; 8] визначено роль мотиваційної сфери у становленні фахівця. Мотиваційна сфера студента складається з внутрішньої та зовнішньої навчальної мотивації. Внутрішня мотивація навчання передбачає внутрішні мотиви вступу до педагогічного вищого навчального закладу, навчально-пізнавальні мотиви, мотиви самоосвіти, релевантні професійні мотиви.

Зовнішня навчальна мотивація передбачає зовнішні мотиви вступу до вищого педагогічного навчального закладу, вузькі пізнавальні мотиви, нерелевантні професійні мотиви.

Навчальна мотивація визначається як вид мотивації, яка є складовою навчальної діяльності (А. Маркова [4], О. Сергєєнкова [5]). Як і будь-який інший вид мотивації, навчальна мотивація визначається через специфічні для навчальної діяльності чинники. По-перше, вона визначається самою освітньою системою, освітньою установою; по-друге, – організацією освітнього процесу; по-третє, – суб’єктними особливостями студента; по-четверте, – суб’єктивними особливостями викладача, його відношенням до студента, до справи; по-п’яте, – специфікою навчального предмета [4].

Виходячи з значення мотивації в підготовці майбутніх учителів, ми вивчення рівня навчальної мотивації студентів здійснювали за удосконаленою методикою, запропонованою Н. Бадмаєвою [1, с. 151-154]. Методика розроблена на основі опитувальника В. Якуніна і О. Реана [10, с. 434]. Ми об’єднали 16 тверджень, поданих Н. Бадмаєвою до яких було додано твердження, що характеризують мотиви навчання, виділені В. Леонтьєвим [3, с. 194], а також твердження, що характеризують мотиви навчання, отримані нами в результаті опитування студентів. Це комунікативні, професійні, навчально-пізнавальні, широкі соціальні мотиви, а також мотиви творчої самореалізації, уникнення невдач та престижу.

У тесті пропонується оцінити за 5-бальною шкалою наведені мотиви навчальної діяльності за значимістю для респондента. 1 бал відповідає мінімальній значущості мотиву, 5 балів – максимальній.

Н. Бадмаєвою запропоновані мотиви навчальної діяльності, які сформульовані як відповідь на питання: «Чому я вчуся?». Анкета для діагностики мотивації за цією методикою містить 34 питання [1, с. 151-154] (табл.1).

Таблиця 1

Вибір студентами мотивів навчання у педагогічному вищому навчальному закладі

Факультети

Мотиви

Історичний

Філологічний

Початкова освіта

Середній показник

Ранг

Середній показник

Ранг

Середній показник

Ранг

Комунікативні

4,25

4

4,72

1

4,55

6

Уникання 

2,44

7

2,76

7

3,45

7

Престижу

4,02

5

4,40

3

4,98

1

професійні

4,54

2

4,54

2

4,64

3

Творчої самореалізації

4,62

1

3,83

6

4,82

2

Навчально-пізнавальні

4,40

3

4,32

5

4,50

4

Соціальні

3,83

6

4,43

4

4,50

5

 

При інтерпретації результатів тестування підраховується середній показник за кожною шкалою опитувальника.

Результати дослідження показали, що серед мотивів, які обговорювалися студентами (їм була надана можливість спілкуватися між собою) є спільні і відмінні. Подамо інтерпретацію обраних мотивів.

На історичному факультеті: за середніми показниками студенти виділили комунікативні, професійні, творчої самореалізації, навчально-пізнавальні. Серед них на першому місці знаходяться професійні і творчої самореалізації.

Подаємо власну думку стосовно такого розподілу: студенти історичного факультету, як показав наш досвід роботи на цьому факультеті, завжди відзначалися тягою до знань, здатністю до творчості. В особистих бесідах із студентами вони визначали те, що їх спеціальність вимагає вмінь знаходити правильне рішення у вирі політичних подій у державі і світі, вмінь міркувати, аналізувати події, висловлювати припущення стосовно тих, чи інших політичних подій, дат, вмінь пояснювати їх громадянам. Саме для цього їм потрібно мати добре розвинуті комунікативні уміння, творче мислення і професійність.

Для студентів філологічного факультету визначальними виявилися мотиви: комунікативні, престижу, професійні, соціальні і навчально-пізнавальні. Від студентів ми одержали таку інтерпретацію їхнього вибору: комунікативні уміння їх допомагають у спілкування з фахівцями із галузі філології, з учнями в школі. Професійні обрані тому, що кожний з студентів виявив бажання бути висококласним учителем, знавцем рідної мови і літератури. Навчально-пізнавальні мотиви вони виділили тому, що фахівцем можна стати тільки тоді, коли будеш постійно підвищувати свій фаховий рівень. Соціальні мотиви вони пов’язують з престижем України у світі, з тим, що все більше російськомовного населення України починає вивчати українську мову більш професійно.

Для майбутніх учителів початкової школи важливими виявилися мотиви: комунікативні, професійні, престижу, творчої самореалізації, навчально-пізнавальні, соціальні. Їх пояснення практично співпадають з поясненнями студентів інших факультетів. Тільки в соціальні мотиви добавилося матеріальна зацікавленість.

Відрадним є те, що більшість студентів готуються до роботи в школі, сподіваються, що держава забезпечить їх роботою за спеціальністю.

Висновки: Результати опитування показали, що є потреба підвищувати мотивацію студентів педагогічних вищих навчальних закладів до наступної професійної діяльності. На жаль, ми не одержали повної підтримки бажанням студентів стати вчителями. Відповідно потрібно проводити дослідження в напрямі формування мотивації на професійну діяльність, що буде сприяти професійній ідентичності майбутнього фахівця.

 

Література:

  1. Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография / Наталья Цыденовна Бадмаева. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. – 280 с.
  2. Ларина Е. А. Структура и динамика мотивационной сферы личности студентов разных направлений профессионального образования: дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 "Общая психология, психология личности, история психологии" / Елена Анатольевна Ларина. – Москва, 2010. – 221 с.
  3. Леонтьев В. Г. Мотивация и психологические механизмы ее формирования / Владимир Григорьевич Леонтьев. – Новосибирск: "Новосибирский полиграфкомбинат", 2002. – 264 с.
  4. Маркова А. К. Формирование мотивации учения / А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
  5. Педагогічна психологія: навч. посібник / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова та ін. – К.: ЦУЛ, 2012. – 168 с.
  6. Сінкевич С. В. Формування ціннісного ставлення курсантів вищих військових закладів освіти до вивчення іноземної мови: дис. канд. пед. наук: спец. 20.02.02 "Військова педагогіка і психологія" // Сергій Валентинович Сінкевич. – Хмельницький, 2002. – 198 с.
  7. Соболь Н. М. Формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів як важлива складова професійної підготовки / Наталія Миколаївна Соболь // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Київ-Запоріжжя, 2001 – C.176-179.
  8. Стрельніков В. Ю. Критерії технологій навчання, орієнтованих на розвиток особистості. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / Віктор Юрійович Стрельніков. – К.: Наук.-метод. центр вищ. осв., 2003. – Вип. 35. – 325 с. – C.243-250.
  9. Цокур О. С. Педагогіка вищої школи. Випуск 2: Педагогічний менеджмент: навч.-метод. посібник / Ольга Степанівна Цокур. – Одеса: Астропринт, 2002. – 68 с.
  10. Якунин В. А. Обучение как процесс управления: психологические аспекты / Валерий Александрович Якунин. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 160 с.

References:

  1. Badmaeva N. C. Vlyjanye motyvacyonnogho faktora na razvytye umstvennыkh sposobnostej: monoghrafyja / Nataljja Cыdenovna Badmaeva. – Ulan-UdЕ: Yzd-vo VSGhTU, 2004. – 280 s.
  2. Laryna E. A. Struktura y dynamyka motyvacyonnoj sfery lychnosty studentov raznykh napravlenyj professyonaljnogho obrazovanyja: dys. kand. psykhol. nauk: spec. 19.00.01 "Obshhaja psykhologhyja, psykhologhyja lychnosty, istoryja psykhologhyy" / Elena Anatolj'evna Laryna. – Moskva, 2010. – 221 s.
  3. Leontj'ev V. Gh. Motyvacyja y psykhologhycheskye mekhanyzmы ee formyrovanyja / Vladymyr Ghryghorj'evych Leontj'ev. – Novosybyrsk: "Novosybyrskyj polyghrafkombynat", 2002. – 264 s.
  4. Markova A. K. Formyrovanye motyvacyy uchenyja / A. K. Markova, T. A. Matys, A. B. Orlov. – M.: Prosveshhenye, 1990. – 192 s.
  5. Pedaghoghichna psykhologhija: navch. posibnyk / O. P. Serghjejenkova, O. A. Stoljarchuk, O. P. Kokhanova ta in. – K.: CUL, 2012. – 168 s.
  6. Sinkevych S. V. Formuvannja cinnisnogho stavlennja kursantiv vyshhykh vijsjkovykh zakladiv osvity do vyvchennja inozemnoji movy: dys. kand. ped. nauk: spec. 20.02.02 "Vijsjkova pedaghoghika i psykhologhija" // Serghij Valentynovych Sinkevych. – Khmeljnycjkyj, 2002. – 198 s.
  7. Sobolj N. M. Formuvannja indyvidualjnogho stylju profesijnogho spilkuvannja majbutnikh perekladachiv jak vazhlyva skladova profesijnoji pidghotovky / Natalija Mykolajivna Sobolj // Pedaghoghika i psykhologhija formuvannja tvorchoji osobystosti: problemy i poshuky. – Kyjiv-Zaporizhzhja, 2001 – S.176-179.
  8. Streljnikov V. Ju. Kryteriji tekhnologhij navchannja, orijentovanykh na rozvytok osobystosti. Novi tekhnologhiji navchannja: nauk.-metod. zb. / Viktor Jurijovych Streljnikov. – K.: Nauk.-metod. centr vyshh. osv., 2003. – Vyp. 35. – 325 s. – S.243-250.
  9. Cokur O. S. Pedaghoghika vyshhoji shkoly. Vypusk 2: Pedaghoghichnyj menedzhment: navch.-metod. posibnyk / Oljgha Stepanivna Cokur. – Odesa: Astroprynt, 2002. – 68 s.
  10. Jakunin V. A. Obuchenye kak process upravlenija: psykhologhycheskye aspekty / Valerij Aleksandrovych Jakunin. – L.: Yzd-vo LGhU, 1988. – 160 s.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.