кандидат педагогічних наук, Пивовар Ю. О. ЗМІСТ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ

УДК: 378 (460)

 

ЗМІСТ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ

кандидат педагогічних наук, Пивовар Ю. О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна, м. Харків

 

Останнім часом зарубіжні й вітчизняні вчені приділяють особливу увагу дослідженню питань організації навчання особистості з високими здібностями. У центрі науково-педагогічної дискусії стоїть проблема трансформації змісту освіти обдарованих школярів та студентів у напрямі гармонізації теоретичної та практичної складової. У статті проаналізовано особливості освітньої стратегії Німеччини в галузі розвитку обдарованості.

Ключові слова: освітня стратегія, організація навчання, обдарованість, зміст освіти, двокомпонентна структура змісту освіти.

 

Пивовар Ю. А. Содержание современной немецкой стратегии содействия развитию одарённой молодёжи / Харьковский национальный педагогический университет, Украина, г. Харьков.

В последнее время зарубежные и отечественные ученые уделяют особое внимание исследованию вопросов организации обучения личности с высокими способностями. В центре научно-педагогической дискуссии стоит проблема трансформации содержания образования одаренных школьников и студентов в направлении гармонизации теоретической и практической составляющей. В статье проанализированы особенности образовательной стратегии Германии в области развития одаренности.

Ключевые слова: образовательная стратегия, организация обучения, одаренность, содержание образования, двухкомпонентная структура содержания образования.

 

Pyvovar Y. O. The content of modern German strategy to promote the development of talented young people / Kharkiv National Pedagogical University after G. S. Skovoroda, Ukraine, Kharkov.

In recent years, foreign and domestic scholars pay special attention to the study of questions of the organization of training the person with high aptitude. In the center of scientific and pedagogical discussion is the problem of the transformation of the content of education of gifted pupils and students towards the harmonization of the theoretical and practical component. The paper analyzes the features of the educational strategy of Germany in the development of giftedness.

Keywords: educational strategy, organization of training, talent, content of education, two-component structure of educational content.

 

Вступ

Досить довго у німецькому, як і у вітчизняному, науковому просторі тривають дискусії щодо змісту освіти людей з високими здібностями: який потенціал обрати за пріоритетний – теоретичний чи практичний. Сьогодні стає очевидним, що значно більшу вагу для майбутнього інформаційного суспільства матиме не стільки теоретичний багаж, скільки здатність та бажання опановувати нові технології використання знань у практичній діяльності. Цієї думки дотримуються сучасні дослідники К.Хеллер, І.Шольц та інші [2,3]. На думку С. Вітвицької, двокомпонентна (інформативна і діяльнісна) структура змісту освіти дає можливість досягти оптимального балансу між засвоєнням інформації і розвитком особистості в процесі самостійної творчої діяльності [1].

Зазначимо, що в Німеччині практична компонента змісту наявна у формуванні навчальних планів середньої школи; в індивідуальних навчальних планах студентської молоді на модуль практичного спрямування відведено від 40 до 70% навчального часу, що цілком відповідає основним засадам Болонського процесу. У багатьох університетах (у містах Бамберг, Берлін, Ерланген, Нюрнберг) практичний модуль має проектний характер, що особливою мірою сприяє забезпеченню принципу навчання обдарованої молоді у діяльності.

Сучасні вітчизняні й зарубіжні, зокрема німецькі вчені справедливо зазначають, що творча особистість є продуктом фізично та психологічно здорового суспільства, яке повинно створити адекватні умови для розвитку особливих здібностей і талантів у будь-якому віці. Пропонуємо розглянути шляхи сприяння розвитку обдарованої молоді у Німеччині:

• для закладів середньої освіти:

 більш ранній перехід з одного класу в інший, наприклад, з 11-го в 13-й клас. Такі акселераційні процеси в середній школі призвели до зниження віку абітурієнтів з 2000 року на 2-4 роки, що є позитивним кроком на шляху до реформування вищої школи Німеччини, оскільки на сьогоднішньому етапі її великим недоліком вважається вік випускників - 28-30 років, як наслідок, молоді фахівці дуже пізно починають професійну діяльність і кар’єру;

 відкриття в школах та гімназіях профільних класів, які дають змогу педагогу реалізувати принцип диференціації навчання. Слід зазначити, що методи ідентифікації обдарованості та профорієнтації у федеральних землях неоднакові, це пов’язано з тим, що в програмах підтримки обдарованої молоді не представлена єдина методика розпізнавання талановитих учнів і студентів;

- організація літніх таборів соціальної підтримки обдарованих учнів і студентів, у яких проводяться науково-дослідні конкурси, спортивні та екологічні олімпіади й мистецькі фестивалі, організуються конкурси природничих проектів, екологічні ігри, гуртки дитячої творчості, художні та театральні студії;

• специфічні для вищої школи:

- організація виробничої та дослідницької практики обдарованих студентів, чому сприяє співпраця освітніх закладів з провідними національними і міжнародними підприємствами, фірмами, концернами тощо;

- започаткування «літніх академій» фахової підготовки, які забезпечують подальше вдосконалення високих здібностей молоді у позанавчальний час і супроводжуються стажуваннями за кордон;

• спільні для учнівської і студентської молоді:

- насичення змісту шкільної та університетської освіти курсами підвищеної складності й більшою кількістю факультативів, слідування проектній методиці викладання;

- організація науково-дослідницької діяльності учнів і студентів у контексті освітніх пріоритетів Болонського процесу, зокрема використання методів індивідуальної роботи, а також створення умов для ефективної апробації результатів дослідження молодих науковців у науково-дослідних інститутах, у промисловості тощо;

- організація державних конкурсів та олімпіад за підтримки Міністерства освіти, науки і досліджень та Комісії з питань освітніх проектів, як, наприклад: учнівський он-лайн-конкурс «Молодь засновує» (віртуальні програми технічного й природного розвитку, створені учнями 11-13 класів), «Молодь готує» (командний конкурс з курсу домоводства, що проходить щорічно у Франкфурті-на-Майні), «Молодь досліджує» (конкурс-презентація науково-технічних проектів з центром у Гамбурзі) та паралельно функціонуючий конкурс досліджень у галузі нанотехнологій, у якому беруть участь поряд з учнями гімназій також студенти університетів та профтехучилищ (цей захід активно підтримують великі фірми, заводи, фабрики та дослідні інститути, надаючи молодим ученим можливість апробації результатів їхніх досліджень у реальних умовах на практиці), «Молодь експериментує» (новий конкурс виключно для дослідників-юніорів віком до 16 років, більшою мірою це конкурс командних, а не індивідуальних проектів), національні конкурси юних фізиків, біологів та захисників освіти, мовні олімпіади;

- організація мистецьких конкурсів та фестивалів, художніх виставок та спортивних змагань.

Провідні німецькі вчені та педагоги-практики приділяють багато уваги дослідженню організаційного аспекту процесу навчання обдарованої молоді та його оптимізації шляхом наукового обґрунтування доцільності використання широкого спектру форм та методів навчання. Так, дослідниця І.Шольц, що займається діагностикою обдарованості та методичним аспектом організації навчальної діяльності, виділяє такі найважливіші критерії відбору ефективної організаційної форми навчання обдарованої особистості в будь-якому віці:

- різноманітність навчальних стратегій;

- правильна організація навчального часу, або менеджмент навчального часу;

- особистісно-орієнтований підхід до кожного учня чи студента;

- спрямованість процесу навчання на розвиток творчого, логічного, самостійного мислення особистості;

- оптимальне технічне оснащення навчального процесу, зокрема мультимедійними засобами навчання, та обов’язковий комунікативний компонент навчального процесу [3, с. 6].

У період технічного та інформаційного прогресу у практиці середньої та вищої школи всього світу широкого розповсюдження знаходять інформаційні технології навчання, до яких відносять технології, що використовують спеціальні технічні інформаційні засоби, що розвивають ідею програмованого навчання і відкривають дійсно нові, ще не досліджені варіанти навчання, пов’язані з унікальними можливостями сучасних комп’ютерів і телекомунікацій.

Методики комп’ютерного навчання мають високий рівень інтерактивності, тобто реакцію на дії студентів та викладачів і здатність вступати з ними в повноцінний діалог. За допомогою комп’ютерних технологій проводиться діагностика, моніторинг та управління особливими здібностями. Зазначимо, що використання методів комп’ютерного навчання стало важливим зрушенням у галузі експериментальних педагогічних досліджень з питань обдарованості на досліджуваному етапі.

У зв’язку з цим змінюються й теоретичні підходи німецьких науковців до дидактичного й методичного аспекту організації навчання молоді з особливими здібностями. Сучасний педагог В. Віатер, наприклад, класифікує всі форми навчання за принципом використання технічних засобів, як то: комп’ютера, телевізора, проектора, відеокамери тощо [4]. Дослідник вважає, що організаційні форми мультимедійного характеру відзначаються найвищим рівнем ефективності і мають використовуватися для навчання обдарованої особистості як у середній, так і у вищій школі.

Висновки

Аналіз педагогічної літератури, навчальних планів та офіційних документів дозволяє стверджувати, що організація навчальної діяльності обдарованої молоді Німеччини ґрунтується на гармонізації теоретичної та практичної складової змісту освіти із застосуванням новітніх педагогічних технологій.

 

Література:

1. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Heller K. A. Hochbegabung im Kindes- und Jugendalter (2., überarbeitete und erweiterte Aufl.). – Göttingen, 2001. – 204 S.

3. Scholz I. Begabte Kinder entdecken und fördern / I. Scholz // Grundschule. – 2007. – Heft 4. – S. 6 – 9.

4. Wiater W. Das Unterrichtsprinzip Differenzierung. – Donauwörth, 2001. – S. 26 – 39.

5. Wittman A.J. Hochbegabtenberatung. Theoretische Grundlagen und empirische Analysen. – Göttingen, 2003. – 283 S.

 

References:

1. Vitvyzka S. S. Osnovy pedagogiky vyshoji shkoly: Metodytshnyj posibnyk dlja studentiv magistratury. – Kyjiv: Zentr navtshalnoji literatury, 2003. –316 s.

2. Heller K. A. Hochbegabung im Kindes- und Jugendalter (2., überarbeitete und erweiterte Aufl.). – Göttingen, 2001. – 204 S.

3. Scholz I. Begabte Kinder entdecken und fördern / I. Scholz // Grundschule. – 2007. – Heft 4. – S. 6 – 9.

4. Wiater W. Das Unterrichtsprinzip Differenzierung. – Donauwörth, 2001. – S. 26 – 39.

5. Wittman A.J. Hochbegabtenberatung. Theoretische Grundlagen und empirische Analysen. – Göttingen, 2003. – 283 S.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.