УДК 378.014
МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
кандидат педагогічних наук, Романишина О. Я.
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, Україна, Тернопіль
Особистісно-орієнтований підхід у навчанні сприяє створенню умов для формування і прояву якостей індивіда, які сприяють розвитку мислення, інтелекту, становленню творчих та комунікативних здібностей, виробленню навичок самоосвіти, саморозвитку; орієнтується на потребу суспільства у фахівцях. У статті виокремлено головні завдання особистісно-орієнтованого навчання у процесі формування у студентів професійної ідентичності.
Ключові слова: майбутні вчителі, особистісно-орієнтоване навчання, особистісно-орієнтований підхід, професійна ідентичність, ознаки, завдання.
Романишина О. Я. Возможности личностно-ориентированного обучения в формировании профессиональной идентичности будущих учителей/ Тернопольский национальный педагогический университет им. В. Гнатюка, Украина, Тернополь
Личностно-ориентированный подход в обучении способствует созданию условий для формирования и проявления качеств индивида, которые способствуют развитию мышления, интеллекта, становлению творческих и коммуникативных способностей, выработке навыков самообразования, саморазвития; ориентируется на потребность общества в специалистах. В статье выделены основные задачи личностно-ориентированного обучения в процессе формирования у студентов профессиональной идентичности.
Ключевые слова: будущие учителя, личностно-ориентированное обучение, личностно-ориентированный подход, профессиональная идентичность, признаки, задачи.
Romanyshyna O. Ya. The abilities of learner-centered education in the formation of professional identity of future teachers/ Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University them. V. Hnatyuka, Ukraine, Ternopil.
Learner-centered approach in education promote the creation of conditions for the formation and manifestation of individual’s qualities, helping to develop thinking, intellect, stages of creative and communicative abilities, elaboration of self-education skills, self-development; it is oriented to the need of the society in specialists. The article deals with the main objectives of learner-centered education in the process of the students’s professional identity formation.
Key words: future teachers, learner-centered education, learner-centered approach, professional identity, characteristics, objectives.
Вступ
Важливим аспектом становлення особистості є її готовність до вибору професії. Вона проявляється через її здібності, нахили, які потім реалізуються у суспільній практиці. Вдале і оптимальне поєднання природніх рис і набутих знань формує професіонала. Професіоналізм Л. Дьоміна, І. Ральнікова та Н. Лужбіна [1] визначають як сукупність досягнутих індивідом теоретичних знань, практичного досвіду і професійних навичок у визначених поділом праці у сфері людської діяльності. Тому природно постає питання про формування професійної ідентичності майбутнього фахівця.
Як зазначає Н. Хомутиннікова «професійна ідентичність – це інтегративне поняття, що об’єднує в собі компоненти особистісної та соціальної ідентичності, багаторівнева динамічна структура, що містить усвідомлені і не усвідомлені компоненти, складові самосвідомості з погляду її професійної взаємодії з навколишнім світом, що передбачає ставлення до себе як до професіонала, ставлення до членів професійної спільноти». [2, с. 65]. У нашому баченні розвиток у вищому навчальному закладі формується у процесі здобуття знань, їх інтерпретації, практико-орієнтованій діяльності, використанні активних методів навчання для освоєння професії, а також у введенні в навчальний процес циклу занять, які безпосередньо розвивають професійну ідентичність. Вважаємо, що для реалізації цих ідей доцільно застосовувати особистісно-орієнтований підхід.
Особистісно-орієнтований підхід у навчанні, як зазначають науковці [3] сприяє створенню умов для формування і прояву саме тих якостей індивіда, які сприяють розвитку мислення, інтелекту, становленню творчих та комунікативних здібностей, виробленню навичок самоосвіти, саморозвитку; орієнтується на потребу суспільства у фахівцях. Тому залишається актуальним для розгляду і застосуванню у своїй практичній діяльності багатьом педагогам та науковцям. У нашому баченні саме особистісно-орієнтований підхід до організації навчального процесу виступає підґрунтям для формування професійної ідентичності особистості фахівця довільного напряму. Не є виключенням і майбутні вчителі нематематичних спеціальностей. Зважаючи на вагому роль особистісно-орієнтованого навчання вважаємо за потрібне, насамперед, з’ясувати сутність його та дослідити зміст.
У процесі вивчення напрацювань науковців О. Пехоти, А. Кіктенко, О. Любарської [4], Є. Полат [5], Т. Тихонової [6] нами було встановлено, що популярність особистісно-орієнтованого підходу в освітніх закладах, які готують майбутніх педагогів полягає в його сприянні розвитку і саморозвитку особистості майбутнього учителя, оскільки базується на виявленні його індивідуальних особливостей як суб’єкта пізнання і діяльності. Пріоритетним визнається право кожного студента на вибір власного шляху розвитку. Вважаємо, що усе це, в значній степені матиме позитивний вплив на формування у студентів належного рівня професійної ідентичності. Тому метою статті є розглянути підходи науковців до трактування понять «особистісно-орієнтоване навчання» та «особистісно-орієнтований підхід», виокремити головні завдання особистісно-орієнтованого навчання у процесі формування у студентів професійної ідентичності.
Насамперед з’ясуємо які саме науковці підходять до трактування наукової категорії «особистісно-орієнтоване навчання» та «особистісно-орієнтований підхід», а також визначимо його переваги у формуванні професійної ідентичності майбутніх учителів. Відзначимо, що ці два поняття переважна більшість науковці ототожнюють, однак, доволі часто вживаються ще й інші терміни, зокрема «особистісно-орієнтована технологія навчання», «особистісно-орієнтована освіта». Констатуємо, що у термінологічному плані коректніше було б говорити про «особистісно-орієнтовану освіту», оскільки саме цей термін включає та передбачає усі інші. Однак, це викликало б значну термінологічну плутанину і необхідність при кожному використанні терміну «особистісно-орієнтована освіта» обумовлювати контекст його використання, сенс, обсяг поняття і т.п. Тому ми, віддаючи данину традиції, будемо використовувати термін «особистісно-орієнтоване навчання» та «особистісно-орієнтований підхід».
На основі узагальнення позицій науковців [7; 8] встановлено, що усі вони переконані у тому, що особистісно-орієнтований підхід відноситься до гуманістичного напрямку в педагогіці. Основна ідея цього підходу полягає в тому, що в центрі навчання повинен перебувати студент, а не викладач, пріоритетна діяльність навчання, а не викладання. Гуманізація – є ключовим елементом, що утверджує полісуб’єктну сутність усього освітнього процесу. Основним змістом організації навчального процесу стає розвиток особистості.
З точки зору формування професійної ідентичності особистісно-орієнтований підхід розглядаємо як такий, що сприяє не тільки накопиченню знань, виробленню умінь, навичок, компетентностей, а й допомагає у саморозвитку й самореалізації майбутнього фахівця через розвиток його пізнавальних здібностей. Особистісно-орієнтоване навчання надає можливість кожному студентові навчатись відповідно до своїх здібностей та потреб, орієнтує майбутніх вчителів не тільки на досягнутий рівень, а й висуває вимоги дещо більші за їхні здібності, тим самим сприяє тому, щоб навчання постійно сприяло реалізації його потенційних можливостей. Цей підхід передбачає перетворення суперпозиції викладача й субординованої позиції студента на індивідуально-рівноправні позиції.
Отже, ми вважаємо нагальною потребою професійної підготовки майбутніх педагогів запровадження особистісно-орієнтованого навчання в якості своєрідного методологічного імперативу. У цілому, сутність особистісно-орієнтованого навчання з позиції формування професійної ідентичності майбутнього учителя включає формування усвідомленості професійного вибору, вміння рефлексивно оцінювати здібності та властивості власної особистості як суб’єкта професійно-педагогічної діяльності, розвиток ціннісного самоставлення, що є ядром зрілої внутрішньої позиції особистості професіонала.
В узагальненому вигляді побудова особистісно-орієнтованого навчання, яке спрямоване на формування у майбутніх учителів професійної ідентичності у нашому баченні повинна базуватися на таких вихідних положеннях:
– пріоритет індивідуальності особистості студента як активного носія суб’єктного досвіду в оволодінні майбутньою професією;
– цілеспрямована взаємодія, узгодження та використання всього того, що накопичене студентом під час здобуття освіти у ВНЗ;
– розвиток студента у професійному аспекті майбутньої діяльності через постійне збагачення, перетворення його суб’єктного досвіду.
Зупинимося на характеристиці основних завдань, на які спрямоване осбистісно орієнтоване навчання. Зокрема, І. Оленюк [9] завдання розглядає через призму управління навчально-пізнавальною діяльністю. У її баченні завдання особистісно-орієнтованого підходу спрямовані на забезпечення особистісних орієнтацій та «розкриваються схемою: мета → об’єктивно-предметні умови досягнення мети → цільова програма дій (план) → оцінка проміжних та кінцевих результатів → корекція».
Основним завданням особистісно-орієнтованого навчання, у баченні В. Нечет [10, с. 14-17.] є розвиток здібностей учня, де «вектор» розвитку будується не від навчання до учня, а навпаки від учня до визначення педагогічного впливу, що сприяє його розвитку. Таким чином, у навчанні виникає процес взаємодії пропонованого та суб’єктивного досвіду, їх відношення та перетворення, що покладено в основу індивідуального розвитку.
Актуальною вважаємо позицію викладачів інформатики О. Усатової та Я. Сікори [11, с. 32–35.] щодо характеристики основного завдання яке повинне бути зреалізоване під час запровадження особистісно-орієнтованого навчання. Автори констатують, що «результатом ефективного впровадження особистісно-орієнтованих технологій у навчально-виховний процес ми вважаємо готовність особистості учня (студента), відкритої для сприйняття нового досвіду, здатної зробити усвідомлений вибір у різноманітних не тільки освітніх, а й життєвих ситуаціях в умовах швидких суспільно-політичних і науково-технологічних змін у сучасному світі».
З огляду на проаналізовані напрацювання науковців [12, с. 7–18] ми також виокремили головні завдання особистісно-орієнтованого навчання у процесі формування у студентів професійної ідентичності.До таких віднесено:
– розкриття індивідуальних можливостей кожного студента;
– розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей;
– допомога студентам у самореалізації, самовизначенні основних чинників та впровадженні основних механізмів професійної ідентичності;
– формування культури формування професійної ідентичності, яка дає можливість продуктивно будувати власну професійну кар’єру.
Зупинимося на характеристиці основних ознак особистісно-орієнтованого навчання. Зазначимо, що найбільш виважено ці ознаки названі у роботі О. Савченко [13, с. 3–5]. А сааме: автор зазначає, що найважливішими ознаками є «багато варіативність методик і технологій, уміння організовувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності емоційного благополуччя, позитивного ставлення до світу». Називаючи особистісно-орієнтоване навчання інноваційною педагогічною технологією, І. Дичківська [14, с. 15] окреслює такі ознаки, як: надання ініціативи у пізнавальній діяльності, створення емоційно стимулюючого середовища, розвиток саморегуляції і свободи; здійснення навчально-виховного процесу в атмосфері взаємодії, приязні, емоційної співдружності; виконання педагогом ролі порадника, консультанта, джерела знань; формування і добір освітніх програм з огляду на максимальні можливості розвитку потенціалу і стимулювання творчих здібностей дітей. Основною ознакою особистісно-орієнтованого навчання, на думку В. Петровського, є «орієнтація на категорії «одиничного», «особливого» та «загального» в особистісному зростанні як єдиної множинності форм суб’єктивності, а об’єктом її побудови – система умов самовипробування людини в її суб’єктивності, задіяності в світ значущих зв’язків з іншими людьми» [15, с. 268].
Дещо іншу позицію декларує І. Підласий [16, с. 110–112.], а саме автор визначає такі основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання: пошанування демократичних свобод громадян, насамперед, права на вільний вибір освіти; тривалий досвід функціонування освіти в ринкових умовах, що призвело до її повної переорієнтації на задоволення потреб громадян; поширення ідеї гуманізації освіти, коли людина визначається вищою цінністю; забезпечення реальної можливості повного задоволення потреб кожної людини відповідно до її намірів, цілей, життєвої стратегії.
Своєрідний деталізований поділ ознак особистісно-орієнтованого навчання на зовнішні та внутрішні представлено у статті В. Сілкова [12]. Зокрема, до зовнішніх ознак він відносить ті, які характеризують загальну організацію процесу навчання у навчальному закладі, а внутрішні ознаки класифіковані за двома видами діяльності у навчальному процесі – діяльності педагога (викладання) та діяльності студента (учіння). Автор зазначає, що такий поділ характерних ознак особистісно-орієнтованого навчання ще не є завершеним, але наявність такої класифікації дозволяє глибше проникнути в сутність особистісно-орієнтованого навчання при викладанні природничо-математичних і технічних дисциплін.
На основі узагальнення напрацювань фахівців [13] до основних ознак ми віднесли:
– гуманістичне суб’єкт-суб’єктне співробітництво усіх учасників навчального процесу;
– стимулюючий спосіб організації пізнання;
– проектування спочатку викладачем, а потім і самим студентом своєї власної траєкторії розвитку професійної ідентичності;
– систематичне врахування при доборі змісту навчального матеріалу особистісних можливостей та конкретних потреб кожного студента.
Актуальним є бачення викладачів інформатики на сутність принципів особистісно-орієнтованого навчання. Зокрема, О. Усата та Я. Сікора, зазначають, що «для процесу навчання інформатики природними є принципи особистісно-орієнтованого підходу до навчання: спрямованість на особистісний розвиток і саморозвиток, особистісно-діяльнісний підхід до навчання, індивідуалізація і диференціація навчання, надання кожному можливості проектування власної траєкторії самонавчання [11].
Науковець О. Гончарова досліджувала вплив інформаційно-комунікаційних технологій на фактори, що обумовлюють розвиток індивідуальних особливостей учнів та дійшла висновку, що навчання із застосуванням ІКТ сприяє:
– прояву особистісних функцій, тих кого навчають: визначенню власних уподобань, умінню висловлювати власну думку, визначенню цінностей, прояву автономних життєвих планів;
– стимулюванню процесу мислення, задоволенню пізнавальних потреб учнів, управлінню процесами сприйняття і уваги, підвищують рівень успішності;
– підвищенню працездатності і досягненню готовності до оволодіння навчальним матеріалом;
– ініціює пізнавальний інтерес обумовлений урахуванням психофізіологічних особливостей учнів, орієнтацією на особливості їх мотивації;
– самостійності у пізнавальній діяльності, що досягається за рахунок надання кожному, кого навчають можливостей самостійно здобувати знання, аналізувати різні процеси і явища , в тому числі і за допомогою ІКТ[17, с. 68-69].
Висновки: отже, удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів та формування у них належного рівня професійної ідентичності повинно базуватися на суб’єкт-суб’єктній основі, що безумовно передбачає використання особистісно-орієнтованого підходу. При цьому має бути підсилена і чітко визначена роль самого студента в навчальному процесі. Головний спосіб реалізації особистісного підходу в навчанні – зробити навчання сферою самоствердження особистості. Будь-які педагогічні зусилля будуть успішними лише за умови активізації власних сил особистості викладача і студента. Особистісно-орієнтоване навчання реалізується через діяльність, що має не тільки зовнішні загальні атрибути, а і своїм внутрішнім змістом передбачає співробітництво, саморозвиток суб’єктів навчального процесу.
Література:
1. Демина Л. Д. Психологическая культура как фактор становления профессионала / Демина Л. Д. Ральникова И. А., Лужбина Н. А. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://psy. tsu. ru/problems psy. php.
2. Хомутиннікова Н. Н. До проблем професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу / Н. Н. Хомутиннікова // Психологія в Україні та за кордоном. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 8-9 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – С. 63–68.
3. Педагогіка: навчальний посібник / Н. Є. Мойсеюк; М-во освіти України. – 2-ге вид. – Київ: [б. в.], 1999. – 350 с.
4. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська [та ін.] за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 255 с.
5. .Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Евгения Семеновна Полат, Марина Юрьевна Бухаркина, Марина Владимировна Моисеева, Александр Юрьевич Петров; под ред. Евгения Семеновна Полат. – М.: Academia, 2001. – 271 с.
6. Тихонова Т. В. Педагогічні умови професійного саморозвитку майбутнього вчителя інформатики: дис. … канд.. пед. наук: 13.00.04 / Тетяна Валентинівна Тихонова. – К., 2001. – 220 с.
7. Пак Н. И. Нелинейные технологии обучения в условиях информатизации / Н. И. Пак. – Красноярск: КГПУ, 1999. – 320 с.
8. Пазекова Г. Е. Профессионализм педагога в реализации личностно-ориентированного подхода: Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.13 / Галина Евгеньевна Пазекова. – Ульяновск, 2001. – 167 c.
9. Оленюк І. В. Особистісно орієнтоване навчання фізики: аналіз та акценти [Електронний ресурс] / І. В. Оленюк // Режим доступу до статті: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN= UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpkp_ped_2013_19_13.pdf.
10. Нечет В. І. Дидактика фізики: теорія особистіно орієнтованого навчання / В.І. Нечет // Фізика та астрономія в школі. –1996. – № 1. – С. 14-17.
11. Усата О. Ю. Вивчення MS PUBLISHER з використанням особистісно-орієнтованих технологій навчання [Текст] / О. Ю. Усата, Я. Б. Сікора // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2012. – №6. – С. 32–35.
12. Сілков В. В. Особистісно-орієнтоване навчання: причини виникнення, передумови появи, сутність і перспективи розвитку / В. В. Сілков // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: збірник науково-методичних праць. – Рівне: РДГУ, 2001. – Вип. 3. – С. 7–18.
13. Савченко О. Я. Ознаки особистісно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя / О. Я. Савченко // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики : збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1997. – С. 3–5.
14. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
15. Петровський В. А. Личность в психологии: учебное пособие / В. А. Петровський. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 320 с.
16. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринковоїсистеми освіти / І. П. Підласий. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. – С. 110–112.
17. Гончарова О. Н. Теоретико-методические основы личностно-ориентированной системы формирования информатических компетентностей студентов экономических специальностей: дис. … док. пед. наук: 13.00.02 / Оксана Николаевна Гончарова. – Симферополь, 2007. – 389 с.
References:
1. Demyna L. D. Psykhologhycheskaja kuljtura kak faktor stanovlenyja professyonala / Demyna L. D., Raljnykova Y. A., Luzhbyna N. A. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupa: http://psy. tsu. ru/problems psy. php.
2. Khomutynnikova N. N. Do problem profesijnoji identychnosti vykhovatelja doshkiljnogho navchaljnogho zakladu / N. N. Khomutynnikova // Psykhologhija v Ukrajini ta za kordonom. Materialy mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji (m. Chernighiv, 8-9 lystopada 2013 roku). – Kherson: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka», 2013. – S. 63–68.
3. Pedaghoghika: navchaljnyj posibnyk / N. Je. Mojsejuk; M-vo osvity Ukrajiny. – 2-ghe vyd. – Kyjiv: [b. v.], 1999. – 350 s.
4. Osvitni tekhnologhiji: navch.-metod. posib. / O.M. Pjekhota, A.Z. Kiktenko, O.M. Ljubarsjka [ta in.] za zagh. red. O.M. Pjekhoty. – K.: A.S.K., 2001. – 255 s.
5. .Polat E. S. Novye pedaghoghycheskye y ynformacyonne tekhnologhyy v systeme obrazovanyja: ucheb. posobye dlja stud. ped. vuzov y systemy povshenyja kvalyfykacyy ped. kadrov / Evghenyja Semenovna Polat, Maryna Jurj'evna Bukharkyna, Maryna Vladymyrovna Moyseeva, Aleksandr Jurj'evych Petrov; pod red. Evghenyja Semenovna Polat. – M.: Academia, 2001. – 271 s.
6. Tykhonova T. V. Pedaghoghichni umovy profesijnogho samorozvytku majbutnjogho vchytelja informatyky: dys. … kand.. ped. nauk: 13.00.04 / Tetjana Valentynivna Tykhonova. – K., 2001. – 220 s.
7. Pak N. Y. Nelynejnye tekhnologhyy obuchenyja v uslovyjakh ynformatyzacyy / N. Y. Pak. – Krasnojarsk: KGhPU, 1999. – 320 s.
8. Pazekova Gh. E. Professyonalyzm pedaghogha v realyzacyy lychnostno-oryentyrovannogho podkhoda: Dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.13 / Ghalyna Evghenj'evna Pazekova. – Uljjanovsk, 2001. – 167 c.
9. Olenjuk I. V. Osobystisno orijentovane navchannja fizyky: analiz ta akcenty [Elektronnyj resurs] / I. V. Olenjuk // Rezhym dostupu do statti: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN= UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpkp_ped_2013_19_13.pdf.
10. Nechet V. I. Dydaktyka fizyky: teorija osobystino orijentovanogho navchannja / V. I. Nechet // Fizyka ta astronomija v shkoli. –1996. – № 1. – S. 14-17.
11. Usata O. Ju. Vyvchennja MS PUBLISHER z vykorystannjam osobystisno-orijentovanykh tekhnologhij navchannja [Tekst] / O. Ju. Usata, Ja. B. Sikora // Komp'juter u shkoli ta sim'ji. – 2012. – №6. – S. 32–35.
12. Silkov V. V. Osobystisno-orijentovane navchannja: prychyny vynyknennja, peredumovy pojavy, sutnistj i perspektyvy rozvytku / V. V. Silkov // Teorija ta metodyka vyvchennja pryrodnycho-matematychnykh i tekhnichnykh dyscyplin: zbirnyk naukovo-metodychnykh pracj. – Rivne: RDGhU, 2001. – Vyp. 3. – S. 7–18.
13. Savchenko O. Ja. Oznaky osobystisno-orijentovanoji pidghotovky majbutnjogho vchytelja / O. Ja. Savchenko // Tvorcha osobystistj vchytelja: problemy teoriji i praktyky: zbirnyk naukovykh pracj. – K.: NPU imeni M. P. Draghomanova, 1997. – S. 3–5.
14. Dychkivsjka I. M. Innovacijni pedaghoghichni tekhnologhiji: Navchaljnyj posibnyk / I. M. Dychkivsjka. – K.: Akademvydav, 2004. – 352 s.
15. Petrovsjkyj V. A. Lychnostj v psykhologhyy: uchebnoe posobye / V. A. Petrovsjkyj. – Rostov-na-Donu: Fenyks, 1996. – 320 s.
16. Pidlasyj I. P. Praktychna pedaghoghika abo try tekhnologhiji. Interaktyvnyj pidruchnyk dlja pedaghoghiv rynkovojisystemy osvity / I. P. Pidlasyj. – K.: Vydavnychyj Dim «Slovo», 2004. – S. 110–112.
17. Ghoncharova O. N. Teoretyko-metodycheskye osnovy lychnostno-oryentyrovannoj systemy formyrovanyja ynformatycheskykh kompetentnostej studentov ekonomycheskykh specyaljnostej: dys. … dok. ped. nauk: 13.00.02 / Oksana Nykolaevna Ghoncharova. – Symferopolj, 2007. – 389 s.