Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

Опалко К. С., Ніколюк Н. П. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ В КОЛЕДЖІ

УДК 004(075.8)

 

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ В КОЛЕДЖІ

Опалко К. С., Ніколюк Н. П.

Уманський агроколедж відокремленийструктурний підрозділ національного університету садівництва ,Україна, Умань

 

У статті розглядаються важливі питання вищої освіти в Україні. Найбільш серйозною проблемою населення вважає високу плату за навчання. Невідкладними проблемами, на думку українців, є корумпованість адміністративно-викладацького складу вищих навчальних закладів, нерівність доступу до вищої освіти, невідповідність викладання вимогам ринку, невизнання дипломів більшості вітчизняних вузів у світі.

Ключові слова: плату за навчання, корумпованість, нерівність доступу, невідповідність викладання, невизнання дипломів.

 

Опалко К. С., Николюк Н. П. Проблемы современного образования в колледже/ Уманский Агроколледж обособленное структурное подразделение национального университета садоводства, Украина, Умань

В статье рассматриваются важные вопросы высшего образования в Украине. Наиболее серьезной проблемой населения считает высокую плату за обучение. Неотложными проблемами, по мнению украинцев, является коррумпированность административно-преподавательского состава высших учебных заведений, неравенство доступа к высшему образованию, несоответствие преподавания требованиям рынка, непризнание дипломов большинства отечественных вузов в мире.

Ключевые слова: плату за обучение, коррумпированность, несоответствие преподавания, непризнание дипломов.

 

Opalko K. S., Nikolyuk N. P. Problems of modern education in college/ Umansky ahrokoledzh a separate unit of the National University of Horticulture, Ukraine, Uman

The article deals with important issues of higher education in Ukraine. The most serious problem of the population believes high tuition fees. Urgent problems, according to Ukrainian is corrupt administrative and teaching staff of higher education institutions, unequal access to higher education, the teaching of non-compliance with the requirements of the market, recognition of diplomas most domestic universities in the world.

Keywords: tuition, corruption, discrepancy teaching, recognition of diplomas.

 

Вступ

Зараз, як ніколи, піднімається загострена проблема сприйняття і неприйняття канонів і моралі сучасного суспільства, віднайдення власного шляху і неприйняття загальних стандартів. Сьогодні хіба що не кожна молода людина вважає своїм обов’язком критикувати сучасну освіту, відсутність місця для власного розвитку в навчальних закладах, хабарництво і звичайно ж перспективу безробіття після отримання диплому. Але мова піде не про тих, хто нічого не вчить, сподівається на везіння, або знаходить інші шляхи складання іспитів, а про тих, хто довгий час вірить у схему «золота медаль-червоний диплом-престижна робота» без зв’язків батьків, власними зусиллями і сумлінною працею, а потім в якийсь момент починають усвідомлювати всю трагічність ситуації.

Насправді, критикувати сучасну систему освіту дуже легко, адже є безліч чинників, які цьому сприяють. Чому часто студенти від кількох років навчання у ВНЗ відчувають швидше не прогрес, а регрес у свої знаннях?

Можливо, у нас дуже багато предметів для загального розвитку, які дуже важливі і необхідні для освіченої людини, але витрачаючи багато часу для вивчення таких дисциплін в нас дуже мало часу залишається на предмети зі спеціальності. Часто студентам потрібно конспектувати величезну кількість статей, тобто переписати гарним почерком, зазубрити кількасот тестів, зробити гарні презентації з кільканадцятьох предметів, замість витратити цей час на самоосвіту, практику. Головне те, що всі ці конспекти, тести і презентації ненадовго залишаються в пам’яті і забуваються хіба що не на наступний день після отримання заліку/іспиту. Розуміючи це, студент неякісно вивчає такі предмети, посилаючись на їх «непотрібність», в результаті студент не знає елементарних правил надання першої медичної допомоги, бо колись таким чином склав іспит з бжд, без помилок не може зв’язати і двох речень, тому що «нащо йому вчити всі ці правила».

Іншим чинником є об’єм матеріалу з однієї дисципліни.Зазвичай, це величезний список літератури і питань, які охоплюють інформацію майже з зародження світу до наших днів. На все це фізично не вистачає часу. Викладач сам ніби «натякає» тим самим прочитати усе скорочено, поверхнево.

Ще один «винахід» сучасної освіти – тести. Залишимо ту сторону, що часто тести є предметом везіння і виходом з ситуації для багатьох не дуже старанних студентів. Але і важко назвати підготовку до тестів ґрунтовною, коли викладач дає готові тестові питання (часто з відповідями), а завданням студента є вивчити, запам’ятати правильні відповіді. Інше питання, наскільки якісно складались ці тести і чи дійсно вони перевіряють знання людини у всій мірі? На жаль, часто, не знання, а оцінка в заліковій є метою студентів.

Ще більш актуальним аспектом залишається відсутність практики і можливості отримання досвіду. Студенти вивчають забагато теорії, яку не знають як застосувати на практиці. Майже всі роботодавці шукають молодих талантів з досвідом роботи, що зрозуміло, бо приходять випускники, які не те що не знають, що і як робити, але навіть не розуміють основної мети своєї роботи. Але де їм взяти кілька років досвіду одразу після закінчення коледжу чи університету? Звичайно, можна працювати з 3 курсу, починати на добровільних засадах, але де брати на це час, коли треба вчити/здавати десятки дисциплін, викладачі яких вважають саме свій предмет найважливішим? Виходить замкнене коло…

В цей момент, порівнюючи якість західної освіти, де лекції можуть проводитись для 1-2 студентів, де за весь семестр вивчають близько 5 предметів, багато дисциплін є вибірковими чи факультативними, студента не заганяють у строгі дедлайни у виконанні якихось проектів, де потрібен час для детальнішого опрацювання теми і більш творчого підходу для виконання роботи, де викладач не тільки викладає, а радить, допомагає, наводить на формування власної думки, розумієш чому наші і західні спеціалісти настільки різні.

Отже, у результаті, ми маємо навчальний заклад, де немає простору для розвитку особистості, творчості, самоосвіти, формування успішної, освіченої людини. Коли приходить усвідомлення всієї трагічності нашої сучасної освіти, людина просто зневірюється і руки мимоволі самі опускаються. Мало того, що 4-5 років молода людина проходить через всі ці засади сучасної освіти, спроби хабарництва, бюрократії, липових захистів дипломів, то в кінці виявляється що все це даремно, ніякої підготовки ні до роботи, ні до самостійного життя коледж чи інший освітній заклад не дав. Чи залишається після такого бажання та колишній ентузіазм все-таки знайти свій шлях і спроби реалізації свого покликання? Це вже особистий вибір кожного. Прогнутись під цю систему загубивши власне «я», продовжувати усталенні традиції зневірившись у якихось змінах, або не здатись і йти до своєї мети.

Звичайно можна чекати змін від міністерства освіти, управління університету чи коледжу, але чи не займе це забагато часу для кожного з нас? На нашу думку, відповідальність за якість отриманої освіти лежить в першу чергу не на системі освіти країни, чи на окремому коледжі, а особисто на кожному студенті. Дійсно, треба перестати жалітися і чекати якихось реформ, а брати ініціативу в свої руки. Кому як не студентам в першу чергу це потрібно? Можливо, для студентів треба перестати бачити в коледжах, університетах тільки заклади, де можна провчитись і в кінці отримати диплом, а в викладачах – засіб отримання оцінок для залікової, чи наукових керівників курсових, магістерських, дипломних робіт. Може вони самі можуть створити для себе в коледжі чи в університеті місце для наукового та творчого розвитку, прогресу власних знань, набуття досвіду, обміну його з старшим поколінням, фільтрацією отриманої інформації і ідей як використовувати її в реальному житті? Звичайно, набагато легше в усьому звинуватити низький рівень освіти і неправильну систему, але кожен з нас може почати змінювати і ламати цю систему зсередини. На щастя, для цього зараз існує достатньо джерел, перспектив і пропозицій. Треба просто навчитись їх бачити і сприймати. На сьогоднішній день в Україні система забезпечення якості вищої освіти здійснюється на трьох рівнях: вищого навчального закладу, державному (державна і державно-суспільна система контролю) та міжнародного (європейському рівні).

Політика у сфері якості освіти, професійної підготовки і сертифікації фахівців спрямовується на досягнення оптимального ступеня упорядкування педагогічної діяльності з урахуванням особистісних, соціальних, економічних та державних потреб та інтересів акціонерів освіти. Слід зазначити, що протягом останніх років відбувалися певні зміни в реформуванні вищої освіти України, а саме:

• Впроваджена система контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти через інституцію ліцензування та акредитації;

• Вводиться система рейтингового оцінювання результатів діяльності вищих навчальних закладів;

• Впроваджені сучасні підходи до організації навчального процесу за денною, вечірньою та заочною формами навчання;

• Набуває поширення форма навчання - екстернат;

• Створюються умови для реалізації системи дистанційного навчання;

• Вектор спрямовується на вдосконалення організації самостійної роботи студентів, підвищення її ефективності через покращення ресурсного забезпечення.

Однак, згідно з соціологічним опитуванням, українці виділяють необхідність вдосконалення якості вищої освіти як одне з пріоритетних питань. Так, третина громадян країни відносить питання вдосконалення якості вищої освіти до завдань першорядної важливості. За даними опитування, найбільш серйозною сьогоднішньою проблемою вищої освіти в Україні населення вважає високу плату за навчання (так вважає 60% українців). Другою серйозною проблемою, на думку українців, є корумпованість адміністративно-викладацького складу вищих навчальних закладів (35%). Найбільш серйозними проблемами вищої школи в України були також визнані: нерівність доступу до вищої освіти (29% невідповідність викладання вимогам ринку (29%), невизнання дипломів більшості вітчизняних вузів у світі (26%).

Висновки:

Для вирішення найбільш гострих проблем вищої освіти в Україні необхідно:

• Тісне поєднання освіти з наукою та інноваціями;

• Створення спеціалізованих акредитаційних агентств - громадських організацій, які займаються розробкою інструментарію та методики якості освіти;

• Введення постійно діючого моніторингу якості вищої освіти з урахуванням світового, європейського та національного досвіду;

• Звітність керівництва вищих шкіл;

• Періодичні перевірки діяльності Вузів;

• Удосконалення рейтингової системи оцінювання результатів діяльності вищих навчальних закладів як інструментів управління якістю вищої освіти;

• Розробка таких освітніх технологій, які давали б можливість сформувати особистість активно-діяльною;

• Створення оптимальних умов для інтелектуального розвитку особистості з метою оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності та формування пізнавальних мотивів навчання.

Саме тому, базовою стратегією розвитку системи вищої освіти є систематичне підвищення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.

Можливо, якби кожен взяв на себе відповідальність за результат проведення навчальної діяльності, стало б більше свідомих, прогресуючих, перспективних студентів, а в майбутньому висококваліфікованих фахівців.

 

Література:

1. Балабанова Наталія. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України. - К.: Арістей, 2005.- 104 с

2. Кісіль М. В. Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. - Випуск 11(24) - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010 - С.109 - 112.

3. Сохраняева Т. В. Гуманистические ориентиры развития системы образования // Философские науки. - 2012. -№9

 

References:

1. Balabanov Natalia. The knowledge society and innovation: the path to the future of Ukraine. - K.: Aristey, 2005.- 104 p

2. Kisil MV Quality of higher education in the information society // Scientific Journal of MP NEA Dragomanova. Series № 7. Religion. Cultural Studies. Philosophy: Coll. scientific papers. - Volume 11 (24) - C .: nous of MP Drahomanova 2010 - p.109 - 112.

3. Sohranyaeva TV Humanystycheskye oryentyrы education system development // philosophical science. - 2012. -№9

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.