Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

кандидат економічних наук, доцент, Ривак О. С. ЕКОНОМІЧНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ В СВІТІ І НЕОБХІДНІСТЬ ДОСЯГНЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ І ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

УДК 330.101.541:[338.1:330.362](477)

 

ЕКОНОМІЧНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ В СВІТІ І НЕОБХІДНІСТЬ ДОСЯГНЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ І ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

кандидат економічних наук, доцент, Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

 

Незважаючи на складний фінансово-економічний стан економіки країни, Україна, як суб’єкт глобальної економічної системи, згідно рейтингу, опублікованому в американському виданні U.S. News and World Report, посіла передостаннє місце у рейтингу «кращі країни світу». Зважаючи на високий рівень відкритості економіки України, відбудова і перехід до прискореного економічного зростання можливі лише за умови розв’язання внутрішніх фінансово-економічних проблем з урахуванням класичних правил геополітики та тісної координації діяльності Кабінету Міністрів України і Національного банку України для відстоювання національних економічних інтересів та забезпечення стабільності економічної і фінансової системи країни.

Ключові слова: глобальна економіка, валюта, курс національної валюти, валютна політика, тіньовий сектор економіки, детінізація економіки, інвестиційний клімат, внутрішній приватний споживчий та інвестиційний попит, монетарна та фіскальна системи.

 

кандидат экономических наук, доцент Рывак О. С. Экономическая позиция Украины в мире и необходимость достижения макроэкономической и финансовой стабильности/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов

Несмотря на сложное финансово-экономическое состояние экономики страны, Украина, как субъект глобальной экономической системы, согласно рейтингу, опубликованному в американском издании U.S. News and World Report, заняла предпоследнее место в рейтинге «лучшие страны мира». Учитывая высокий уровень открытости экономики Украины, восстановление и переход к ускоренному экономическому росту возможны только при условии решения внутренних финансово-экономических проблем с учетом классических правил геополитики и тесной координации деятельности Кабинета Министров Украины и Национального банка Украины для отстаивания национальных экономических интересов и обеспечения стабильности экономической и финансовой системы страны.

Ключевые слова: глобальная экономика, валюта, курс национальной валюты, валютная политика, теневой сектор экономики, детенизация экономики, инвестиционный климат, внутренний частный потребительский и инвестиционный спрос, монетарная и фискальная системы.

 

PhD of Economic Sciences, associate professor Ryvak О. S. Economic position of Ukraine in the World and necessity of the achievement Macroeconomic and Financial Stability/ Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv

Despite difficult financial and economic conditions, Ukraine as the subject of global economic system (according to the rating published in the American edition of U.S. News and World Report) ranks next to the last position in the rating list of “The World’s Best Countries”. Considering the high level of Ukrainian economy openness, rebuilding and transition to rapid economic growth are possible only on conditions of settlement of internal financial and economic problems taking into account classic geopolitical regulations and close coordination of the activity of the Cabinet of Ministers of Ukraine and National Bank of Ukraine in order to defend national economic interests and provide stability of economic and financial system of the country.

Key words: global economy, currency, national currency exchange rate, foreign exchange policy, shadow economy, economy unshadowing, investment climate, domestic private consumer and investment demand, monetary and fiscal systems.

 

 

Введення. Україна у рейтингу 60-ти кращих країн світу: від Німеччини до Алжиру, ВВП яких дорівнює 90% світового ВВП посіла 59 місце. Країни оцінювались по 65-ти параметрах у 9-ти категоріях: «Пригоди», «Соціальна сфера», «Культурний вплив», «Підприємництво», «Спадок», «Відкритість для бізнесу», «Динамічність», «Могутність», «Якість життя». За сильною стороною – могутність (економічний вплив, політичний вплив, сильна армія…) – Україна посіла 26-те місце, а за слабкою стороною – культурний вплив та якість життя (впливовість культури, престижність…, хороший ринок праці, стійка економіка, політична стабільність, безпека…) – 58 місце [1, с. 5].

Згідно статистики, опублікованої в газеті «Вести. Всеукраинський выпуск» динаміка середньої заробітної плати в Україні в гривнях була така: 1996 – 128; 1998 – 153; 1999 – 178; 2005 – 806; 2008 – 1806; 2013 – 3265; 12.2014 – 4012; 02.2015 – 3909; 06.2015 – 3567; 11.2015 – 3534. Водночас динаміка середньої заробітної плати в доларах США була слідуючою: 1996 – 71,59; 1998 – 44,73; 1999 – 35,45; 2005 – 159,60; 2008 – 231,83; 2013 – 408,63; 12.2014 – 254,56; 02.2015 – 106,93; 06.2015 – 168,42; 11.2015 – 147,25. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США була такою: 1996 – 1,76; 1998 – 3,42; 1999 – 5,02; 2005 – 5,05; 2008 – 7,79; 2013 – 7,99; 12.2014 – 15,76; 02.2005 – 30,01; 06.2015 – 21,00; 11.2015 – 24,00; 01.2016 – 24,63. Динаміка міжнародних резервів в млрд. дол. США була така: 1996 – 1,971; 1998 – 0,792; 1999 – 1,093; 2005 – 19,390; 2008 – 31,543; 2013 – 20,415; 12.2014 – 7,533; 02.2015 – 5,625; 06.2015.-.10,263; 11.2015 – 13, 147; 01.2016 – 13,300 [2, с.2].

У світовому рейтингу корупції Україна посіла 130-те місце із 168. Головна причина – безкарність [3, ч. 4].

На початку жовтня місяця 2015-го доля світу вирішувалася в Атланті «В умовах, коли понад 95% потенційних споживачів наших товарів живуть за межами США, ми не можемо дозволити таким країнам, як наприклад Китай, визначати правила глобальної економіки. Писати ці правила повинні ми». Так американський президент абсолютно недвозначно дав зрозуміти, хто є головним геополітичним опонентом США. Фраза прозвучала під час підписання підсумкової угоди згідно договору щодо Транстихоокеанського партнерства. Таким чином, в трійний економічний союз США, Мексики, Канади влились ще дев’ять членів: Японія, Австралія, Малайзія, В’єтнам, Нова Зеландія, Чилі, Перу, Сингапур і Бруней. Разом ці країни контролюють 40% світового ВВП і третину світової торгівлі. Чи не є альтернативою така угода СОТ? Окрім того США і ЄС уже приступили до формування майбутнього Трансатлантичного економічного союзу. Рано чи пізно він буде створений. Два економічних об’єднання, сформовані навкруг США, будуть контролювати три четверті світової торгівлі. Цьому протистоїть Китай із своїм амбіційним транспортним проектом Нового шовкового шляху, котрий повинен міцно прив’язати до Пекіну ряд азійських держав. Наслідок цієї боротьби визначить новий світопорядок. Не Сирія, не Україна і не дуель спічрайтерів Путіна і Обами, які готують їм промови для виступу на трибуні Генеральної асамблеї ООН. Як Росію, так і Україну винесуть за дужки у ті самі залишені 25% світової торгівлі. Вихід – відбудова і прискорене економічне зростання ВВП темпами не меншими, ніж 10% в рік повинна стати новою українською національною ідеєю [4, с. 4], не забуваючи, що в умовах глобалістики ті суб’єкти економічної системи, які спроможні розв’язувати свої економічні проблеми виходячи із своїх економічних інтересів не повинні нехтувати класичними правилами геополітики.

Гривню визнали найдевальвованішою валютою у світі. Наша валюта очолила щотижневий антирейтинг Bloomberg, валют, які на початку 2016-го девальвували найбільше, втративши близько 2% і встановивши антирекорд 2016 року на рівні 25,6 гривень за долар США [5, с. 2]. Для зміцнення гривні найважливішим і чи не єдино вірним є розвиток внутрішнього виробництва і відмова віз зовнішніх запозичень.

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі у звіті Global Competitiveness Report надійність банків України оцінили найнижчим показником – 140 зі 140. А голову Нацбанку України Валерію Гонтареву, авторитетне Global Finance за підсумками 2015-го визнало найгіршим главою Центробанку у Європі [6, с. 2].

Виклад основного матеріалу. Першого тижня лютого 2016-го на валютному ринку негативними були настрої як імпортерів так і експортерів. Заява очільниці Національного банку України Валерії Гонтаревої про плаваючий курс і про те, що Нацбанк більше не відповідає за курс гривні посприяла рішенню експортерів притримувати іноземну валюту в надії подальшого падіння національної валюти, а імпортери почали хапатися за долар за будь-яку ціну, як повідомив директор департаменту казначейства Євробанку Василь Невмержицький. Валютний аукціон НБУ, на якому регулятор продав 22 млн. доларів із затребуваних банками 48,4 млн. посприяв зміцненню гривні на 3 копійки.

Багато аналітиків припускаються помилки, вважаючи, що нарощування доларових зовнішніх боргів від світових фінансових інституцій дозволять зміцнити гривню [7, с. 2]. Однак, чим більша боргова залежність країни, тим більший попит на іноземну валюту країни яка позичила боржнику і тим слабшою стає валюта країни боржника. Центробанку за складних обставин не бажано виходити на валютний аукціон з пропозицією іноземної валюти, оскільки офіційні резерви сформовані значною мірою за рахунок запозичених коштів, а тому уряд і регулятор повинні зосередити увагу на усіх можливих регуляторних важелях, які дадуть можливість країні обійтися від подальшого нарощування зовнішніх і внутрішніх позик. Тільки в цьому випадку національна валюта почне зміцнюватись, що є найважливішим індикатором оздоровлення економіки.

В даному випадку регулятору слід зосередити увагу на формуванні виважених адміністративних важелів регулювання грошових потоків як в національній так і в іноземних валютах. Як уряду так і Центробанку слід особливу увагу приділити в процесі реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року [8, с. 10-11], удосконаленню засобів моніторингу фінансових потоків та протидії нелегальному і непродуктивному відпливу капіталів за межі України, псевдоінвестуванню в Україну, псевдоекспорту і псевдоімпорту, а також підвищенню ефективності проведення аналізу методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму і розповсюдження зброї масового знищення створювати передумови для та виділення достатньої кількості економічних ресурсів і коштів на здійснення типологічних досліджень у зазначеній сфері, забезпечити ефективну боротьбу з кіберзлочинністю та розробити ефективний механізм підвищення кваліфікації й організції навчання працівників і потенційних працівників, які задіяні або будуть задіяні у вищезазначених сферах діяльності. Особливе значення для розвитку економіки України має інвестиційний клімат. Для формування привабливого інвестиційного середовища уряду і НБУ слід передусім застосовувати економічні важелі регулювання.

За словами директора фінансового департаменту Unison Bank Єгора Перелигіна ключовий чинник поганого стану фінансово-банківської системи – девальвація національної валюти у 2015 році. Держбюджет 2015 було складено на основі курсу гривні до долара на позначці 17, вийшло 25. Девальвація за 2015 рік зросла на 43% [9, с. 1].

В умовах економічної і політичної кризи населення країни масово забирає депозити із банківської системи. Навіть у платоспроможних фінансових установах з 01.02.2015-го по 01.10.2015-го в іноземній валюті вони знизились до 15,7 мільярда доларів, або ж на 53,8%, у національній – на 18,22% [9, с. 4]. Банкіри звинувачують у поганому стані своїх установ кризу та неплатоспроможних позичальників, юристи – їхніх крадіїв ТОП-менеджерів та акціонерів, які, приміром, на думку юриста Ростислава Кравця за останні роки у своїх «дітищ» вкрали десятки сотень мільярдів гривень. За словами Віталія Шапрана, головного фінансового аналітика рейтингової агенції «Експерт-Рейтинг», менеджери та власники окремих банків виводили і виводять із країни великі депозити фізичних та юридичних осіб. А будь-яка банківська криза обходиться країні падінням ВВП [9, с. 4].

10.02.2016-го директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард висловила думку про вірогідність припинення співпраці фонду з Україною у разі посилення політичної кризи, зазначивши: «Я занепокоєна повільним процесом, що демонструє Україна в поліпшенні державного управління, боротьбі з корупцією та зменшенні впливу корисливих інтересів на політику» [10, с. 1]. Після цієї заяви, на міжбанку, бажання продавати валюту у компаній іще зменшилося, однак бажаючих купити долар відразу збільшилось [11, с. 2].

Думки експертів щодо наслідків для економіки розділились. Можна повністю погодитись із думкою економіста Олександра Охріменка, що без чергового траншу кредиту МВФ нічого страшного не відбудеться. А от з думкою економіста Андрія Блінова, який упевнений, що відсутність траншу МВФ – це серйозний тиск на валютний ринок не можна погодитись за даних обставин, оскільки, нарощування зовнішнього боргу країни, особливо за умови кризи в економіці, завжди впливає негативно на курс вітчизняної валюти [11, с. 2].

Позичальники та вкладники банківської системи України, об’єднуються у боротьбі за свої права у спеціалізовані громадські організації, зокрема, наприкінці 2015-го Міністерство юстиції внесло до єдиного державного реєстру громадських об’єднань громадську спілку «Конгрес споживачів банківських послуг». Основна мета спілки – захист прав і свобод, задоволення економічних, суспільних, соціальних та інших інтересів. З цієї точки зору найболілим питанням є розв’язання причин і наслідків ветування Президентом України закону №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів, основним постулатом якого було право реструктуризації валютної іпотеки за курсом долара до гривні на день підписання угоди між банком та позичальником. Основну кількість таких кредитів люди брали до 2008 року, коли курс національної валюти утримувався тривалий час на позначці близько 5,05 грн/дол. США [12, с. 5]. Незважаючи на критику голови НБУ та окремих банкірів, з огляду на їхню думку на те, що цей документ завалить банківську систему, з урахуванням фінансово-економічних показників суб’єктів економічної системи усіх рівнів, які отримують гривневі доходи, ветування вищезгаданого закону (1) спричинить лише негативні наслідки і (2) суперечить міжнародній практиці функціонування банківської системи, оскільки без здорової економіки неможливе її ефективне функціонування і навпаки.

На початку 2016-го голова НБУ Валерія Гонтарева на закритому засіданні з банкірами пояснила основні причини затримки двох кредитних траншів МВФ – (1) погіршення платіжного балансу і (2) невиконання плану по нарощуванню золотовалютних резервів [13, с. 3].

В цьому плані незначним позитивним моментом в роботі фіскальної системи України, зокрема Податкової служби можна відзначити те, що «При зниженні у 2015 році імпорту товарів на третину платники податків заплатили ПДВ при ввозі товарів на територію України на 31,5 млрд. грн. більше, ніж у 2014-му, акцизного податку – на 21,5 млрд. грн., ввізного мита – на 28,8 млрд. грн. таким чином, 59,8% приросту надходжень отримано від податкових надходжень при імпорті товарів унаслідок девальвації гривні та введення додаткового імпортного мита», як повідомив екс-очільник Податкової служби Олександр Клименко [14, с. 5].

Однак, хоча Держфіскальна служба зібрала в бюджет на 162 млрд. грн. більше, ніж в 2014-му, більшість експертів негативно оцінюють той факт, що ця сума утворилась передусім завдяки підвищенню непрямих податків та інфляції, а також внаслідок підвищення податків на депозити та запровадження, за рекомендацією МВФ, нових податків – на доходи пенсіонерів. Усі ці впровадження носять негативний характер, оскільки, це суперечить світовій практиці і теорії. За умови глибокої і затяжної кризи в економіці країни (зменшення ВВП у IV кв. 2015-го на 1,2% відносно IV кв. 2014-го) і прискорення галопуючої інфляції (ІСЦ у 2015-му до 2014-го становив 148,7%, індекс цін виробників промислової продукції – відповідно ІСЦ – 112,1%, індекс цін виробників промислової продукції – 117,1%) [15, с. 1], зростання безробіття (/за методологією МОП/ в середньому за 9 місяців 2015-го серед економічно активного населення віком 15-70 років рівень безробіття становив 9,0%, а працездатного – 9,4%/) [16]. Така фіскальна політика є неприпустимою.

Намагання виправити ситуацію за рахунок пролонгації хронічного дефіциту державного бюджету і фінансування перевищення видатків державного бюджету над його доходами за рахунок нарошування запозичених коштів у НБУ і міжнародних фінансових інститутів спричиняє і посилює інфляцію і знецінення національної валюти, скорочення чистих планових інвестицій в економіці, витіснення капіталу, а зростання податкового навантаження зменшує внутрішній інвестиційний і споживчий попит, виведення капіталу в офшорній зоні, зменшення внутрішнього інвестиційного попиту відбувається на фоні нарощування тінізації економіки (рівень тіньової економіки, за офіційними даними Мінекономрозвитку зріс до 47%, а за неофіційними – до 60%), а це втрати державного бюджету. За розрахунками голови Одеської ОДА втрати українського бюджету від корупційних схем становлять 5 мільярдів доларів [17, с. 2]. Окрім того, намагання наповнити бюджет держави за рахунок підвищення непрямих податків, які по суті являють собою податки на споживання, негативно впливає на внутрішній споживчий та інвестиційний попит. Необхідність повернення та обслуговування зовнішнього боргу, за умови його зростання, скорочує національний дохід і збільшує частку національного обсягу виробництва, яку доволиться віддавати на обслуговування зовнішнього боргу. Реальні обсяги виробництва і споживання за умови їхніх спадних тенденцій, галопуючої інфляції, зростання безробіття, дефляції національної валюти повернути в напрямі зростання стає ніби то неможливим. У даному випадку єдиною вірною фіскальною політикою є припинення практики «стимулювання» розвитку економіки шляхом безперервного дефіциту держбюджету і кардинальне вдосконалення податкової системи шляхом зменшення податкового тиску і зменшення, в умовах українських реалій, кількості податкових платежів.

 

 

Висновки. Оскільки за умови галопуючої інфляції, населення майже не заощаджує гроші, контракти прив’язуються до певного цінового індексу або до іноземної валюти, наприклад, до долара США, фінансові ринки звужуються, люди вкладають свої кошти за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються, то довготривалий дефіцит балансу товарів і послуг платіжного балансу країни означає, що країна тривалий час споживає більше, ніж виробляє і змушена вдаватися до зовнішніх позик, що спричиняє знецінення національної валюти, і, виникає ситуація за якої девальвація, яка є вигідною для експортів і не завжди для економіки країни в цілому, навіть за умови незначного відхилення курсу національної валюти від паритету купівельної спроможності у напрямі її знецінення, а у випадку надмірного її знецінення, спричиняє виснаження і розбазарювання економічних ресурсів країни. За таких умов експорт обходиться країні дорогою ціною. Девальвація невигідна для імпортерів і для самої країни, яка приймає імпорт, особливо за умови довготривалого дефіциту балансу товарів і послуг, оскільки подорожчання імпорту стимулює внутрішню інфляцію, негативно впливає на залучення іноземних капіталів і кредитів і робить надто дорогим обслуговування зовнішнього боргу. Всередині країни помірна девальвація національної валюти у короткостроковому часі стимулює кредитну активність суб’єктів господарювання, але знижує привабливість депозитів, зменшує їх дохідність.

У випадку ревальвації, яка є невигідною для експортерів, але вигідною для імпортерів та позитивно позначається на залученні іноземних капіталів, спричиняє зниження інфляції, робить дешевшим обслуговування зовнішнього боргу країни, може сприяти скороченню виробництва у тих галузях економіки, що орієнтовані на експорт, особливо в галузях, продукція яких не витримує конкуренції з дешевшими і якіснішими товарами зарубіжних країн, всередині країни ревальвація може знизити кредитну активінсть суб’єктів господарювання, але збільшує привабливість депозитів внаслідок підвищення їхньої дохідності, а отже позитивно впливає на інвестиційний клімат країни. Але все це є вірним тільки у короткостроковому часі.

На даному етапі розвитку економіки України, помірно рестрикційна грошово-кредитна політика НБУ є виправданою. Тенденція до значного зниження вартості енергетичного імпорту (у межах 30 дол. США/бар.), стабілізація цін на сталь на світових ринках дасть змогу утримати резерви на відповідному рівні. Реалізуючи помірно рестрикційну політику, НБУ може реалізувати на відкритому ринку на відповідну суму цінні папери з метою впливу на ресурсну базу комерційних банків. В результаті зменшиться інвестиційний портфель центрального банку, відбудеться списання вартості проданих комерційним банкам цінних паперів з їхніх коррахунків, зменшиться обсяг кредитних ресурсів комерційних банків, скорочення величини банківських кредитів наданих в економіку за рахунок найризиковіших, відбудеться обмеження темпів зростання грошової маси, зростання попиту на національну валюту гривню та зменшення на іноземну і як результат ревальвація національної валюти, що в свою чергу спричинить зниження темпів інфляції, економіка почне розвиватися в напрямку оздоровлення.

1 березня2016-го в США розпочнуться публічні слухання з питань підготовки документа «2016 Спеціальна доповідь 301». Це має велике значення для нашої країни. Залежно від результатів щорічної доповіді Офіса торговельного представника США, Україні можуть як підвищити статус інвестиційної привабливості з перспективами економічного зростання, так і знизити, що обернеться для неї економічними збитками. 2013-го американські експерти визнали нашу країну найгіршим місцем для інвестування та співпраці з питань інтелектуальної власності. 2014-го США підвищили рейтинг України та перевели її до країн пріоритетного переліку. Поряд з нею у цьому переліку Китай, Індонезія, Індія, Аргентина. Робота з поліпшення статусу країни в межах «Списку 301» протягом минулого року була зосереджена на визначених представниками США трьох проблемних питаннях: у сфері колективного управління майновими правами, легалізація комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, протидія інтернет-піратству [18, с.7].

 

Література:

1. Опрос. В рейтинге лучших стран мы предпоследние//Вести. Всеукраинский выпуск. – 27 января 2016. - №013. – с.5. – 12 с.

2. Валюта. Что дальше. Топ-10 скачков валюты в Украине // Вести. Всеукраинский выпуск. – 21 января 2016.-№009. – с. 2. – 12 с.

3. Рейтинг по взяткам. Украину сравнили по коррупции с Камеруном // Вести. Всеукраинский выпуск. – 28 января 2016. - №014. – с. 4. – 12 с.

4. От редакции. Глеб Простаков, главный редактор. Самое важное дело // Вести. Репортёр. – 9-15 октября 2015. - №34. – с. 4. – 68 с.

5. Рейтинг. Гривна девальвировала сильнее других валют//Вести. Всеукраинский выпуск. – 2 февраля 2016. - №017. – с. 2 – 12 с.

6. Улюблена банкірша президента «не бачить підстав для зміцнення гривні…» Текст: Наталія Балюк// Високий замок. – 4-10 лютого 2016 року. - №14. – с.2. – 24 с.

7. Банкиры ждут роста курса после речи Гонтаревой. Текст: Елена Лысенко // Вести. Всеукраинский выпуск. – 8 февраля 2016. - №021. – с. 2. – 12 с.

8. Стратегія розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1407-р // Урядовий кур’єр. – 6 січня 2016 року. – №2. – с. 10-11. – 16 с.

9. Будете менше красти – житимете краще.Фінанси. Банкіри у поганому стані своїх установ звинувачують кризу та нечесних позичальників, юристи – їхніх крадіїв топ-менеджерів та акціонерів. Текст: Олег Громов // Урядовий кур’єр. – 10 лютого 2016 року. – №26. – с.1, 4. – 20 с.

10. Цитата дня // Урядовий кур’єр. – 11 лютого 2016 року. №27. – с. 1. – 12 с.

11. Последствия для экономики. МВФ пригрозил не дать денег, а курс уже пошел вверх. Текст: Марина Петик, Елена Лысенко // Вести. Всеукраинский выпуск. – 11 февраля 2016. - №24. – с. 2. – 12 с.

12. Нарешті вони разом. Фінанси. Текс: Олег Громов Урядовий кур’єр. – 5 лютого 2016 року. – №23. – с. 5. – 12 с.

13. МВФ остановил выдачу нам кредитов. Текст: Елена Лысенко // Вести. Всеукраинский выпуск. – 14 января 2016. - №004. – с. 3. – 12 с.

14. Налоги. Бюджет получил больше денег за счет девальвации // Вести. Всеукраинский выпуск. – 14 января 2016. - №004. – с. 5. – 12 с.

15. Статистичний бюлетень України за 2015 рік. – Київ:ДССУ. – 2016. – с. 66. – 101 с.

16. Соціально-економічне становище України за 2015рік. – К.:ДССУ. – 2016.

17. «Сеанс викриття» від Михаїла Саакашвілі. Текст: Наталія Балюк // Високий замок. – 8 грудня 2015 року. – №136. – с. 2. – 16 с.

18. З перших вуст. Незабаром побачимо, чи визнають США, що Україна на правильному шляху подолання негативних явищ у сфері авторського і суміжних прав. Текст: Вікторія Ковальова // Урядовий кур’єр. – 9 лютого 2016 року. – №25. – с. 7. – 16 с.

 

References:

1. Polling. We are next to last according to the rating list of the best countries // Vesti. All-Ukrainian edition. – January 27, 2016. – No.013. – p.5. – 12 pages.

2. Currency. What’s next? Top 10 currency plummetings in Ukraine. // Vesti. All-Ukrainian edition. – January 21, 2016. – No.009. – p.2. – 12 pages.

3. Bribe rating. Ukraine has been compared with Cameroon in terms of the bribes. // Vesti. All-Ukrainian edition. – January 28, 2016. – No.014. – p.4. – 12 pages.

4. Editorial note. GlebProstakov, Editor in chief. The most important business. //Vesti. Reporter. – October 9-15, 2015. – No.34. – p.4. – 68 pages.

5. Rating. Hryvnia devaluated more than other currencies. // Vesti. All-Ukrainian edition. – February 02, 2016. – No.017. – p.2. – 12 pages.

6. Favorite banker woman of the President “does not see a ground for hryvnia’s strengthening…” Text: Nataliya Balyuk // VysokyiZamok. – February 04 – 10, 2016 – No.14. – p.2. – 24 pages.

7. Bankers are waiting for exchange growth after Gontareva’s speech. Text: Elena Lysenko. // Vesti. All-Ukrainian edition. – February 08, 2016. – No.021. – p.2. – 12 pages.

8. Development strategy of the system of anti-money laundering, terrorist financing, and financing of spread of mass destruction weapons for the period until 2020. Agreed by the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine as of December 30, 2015. No.1407 // Uryadovyi courier. – January 06, 2016. – No.2. – p.10-11. – 16 pages.

9. The less you steel the better you live. Finance. Bankers blame crisis and dishonest borrowers for the condition of their establishments, lawyers blame their top manager thieves and shareholders. Text: Oleh Gromov // Uryadovyi courier. – February 10, 2016. – No.26. – p.1-4. – 20 pages.

10. Today’s saying // Uryadovyi courier. – February 11, 2016. – No.27. – p.1. – 12 pages.

11. Effects on economy. IMF has threatened not to lend money and the exchange rate already went up. Text: Marina Petik, Elena Lysenko //Vesti. All-Ukrainian edition. – February 11, 2016. – No.24. – p.2. – 12 pages.

12. They are together at last. Finance. Text: Oleh Gromov // Uryadovyi courier. – February 05, 2016. – No.23. – p.5. – 12 pages.

13. IMF has stopped the credit accommodation for us. Text: Elena Lysenko // Vesti. All-Ukrainian edition. – January 14, 2016. – No.004. – p.3. – 12 pages.

14. Taxes. Budget has received more money for devaluation // Vesti. All-Ukrainian edition. – January 14, 2016. – No.004. – p.5. – 12 pages.

15. Statistical bulletin of Ukraine for 2015. – Kyiv: DSSU. – 2016. – p. 66. – 101 pages.

16. Social and economic position of Ukraine in 2015. – K.: DSSU. – 2016.

17. «The revealing session» from Mykhailo Saakashvili. Text: Nataliya Balyuk // VysokyiZamok. – December 2015 – No.136. – p.2. – 16 pages.

18. First hand. We will soon see if USA admits the fact that Ukraine is on the right track of overcoming negative developments in copyrights and related rights. Text: Victoria Kovaleva // Uryadovyi courier. – February 09, 2016. – No.25. – P.7. – 16 pages.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.