д. і. н., професор, Коцур Н. І. НАУКОВА ГІГІЄНІЧНА ШКОЛА ПРОФЕСОРА ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ І.П. СКВОРЦОВА (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)

УДК 613 (477/54)(092) «18/19»

 

НАУКОВА ГІГІЄНІЧНА ШКОЛА ПРОФЕСОРА ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ І.П. СКВОРЦОВА (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)

д. і. н., професор, Коцур Н. І.

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, м. Переяслав-Хмельницький, Україна

У статті висвітлюється внесок професора Харківського університету І.П Скворцова в розвиток вітчизняної гігієнічної науки, становлення кафедри гігієни в Харківському університеті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Розкривається наукова діяльність вченого в підготовці учнів і послідовників у галузі гігієнічної науки.

Ключові слова: І. П. Скворцов, Харківський університет, гігієна, кафедра, психогігієна, наукова школа.

 

Коцур Н. И. НАУЧНАЯ ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ШКОЛА ПРОФЕССОРА ХАРЬКОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА И.П. СКВОРЦОВА ( КОНЕЦ ХІХ – НАЧАЛО ХХ СТ.) /Переяслав-Хмельницкий государственный университет имени Григория Сковороды, Украина, г. Переяслав-Хмельницкий

В статье освещается вклад профессора Харьковского университета И.П. Скворцова в развитие отечественной гигиенической науки, становление кафедры гигиены в Харьковском университете в конце XIX - начале ХХ в. Раскрывается научная деятельность ученого в подготовке учеников и последователей в области гигиенической науки.

Ключевые слова: И. П. Скворцов, Харьковский университет, гигиена, кафедра, психогигиена, научная школа.

 

Kotsur N. I. NAUCHNAYA HYHYENYCHESKAYA SCHOOL PROFESSOR OF KHARKIV UNIVERSITY I.P. SKVORTSOV (END OF XIX - XX CENTURIES USERNAME.) / Pereyaslav-Khmelnitsky State University Named Gregory Skovoroda, Ukraine, Pereyaslav-Khmelnitsky

The article highlights the contribution of Professor Kharkov University I.P Skvortsov in the development of domestic sanitary science, the chair of hygiene at Kharkov University in the late XIX - early XX century. It reveals the scientific work of the sci entist in training students and followers in the field of sanitary science.

Keywords: I.P. Skvortsov, Kharkov University, hygiene, department, mental hygiene, scientific school.

 

Вступ

Становлення гігієнічної науки в Харківському університеті розпочалося з часу створення самостійної кафедри гігієни в 1872 р. та формуванням її науково-організаційних засад ученими-гігієністами. Водночас передумови формування наукових основ гігієни в Харківському університеті закладалися з моменту створення медичного факультету професорами різних галузей медичної науки в першій половині ХІХ столітті. У цей час розпочалося викладання гігієни у вигляді окремих курсів з дієтетики і медичної поліції.

Розвиток вітчизняної гігієнічної науки другої половини ХІХ століття пов'язаний з іменами таких видатних учених, професорів Харківського університету, як Аркадій Іванович Якобій (1837-1907) та Іринарх Поліхронійович Скворцов (1847-1921).

Починаючи з 1885 р. і впродовж майже 20 років І. П. Скворцов був ординарним професором Харківського університе¬ту та обіймав після А.І.Якобія посаду завідувача кафедри гігієни. За цей час І. П. Сквор¬цов створив гігієнічну лабораторію, яка використовувалась як для проведення практичних занять з гігієни, так і здійснення наукових досліджень студентів, викладачів, дисертантів. За його ініціативою також була створена спеціальна бібліотека наукових праць з різноманітних питань сучасної гігієни [2, c. 78].

Під керівництвом професора І.П. Скворцова викладання гігієни відзначалось чіткою соціальною спрямованістю, що цілком відповідало особливостям розвитку гігієнічної науки того часу. Щодо визначення предмету гігієни, І.П. Скворцов вважав, що «гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людину як цілісну систему з усіма її тілесними, розумовими і духовними якостями. Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей як природи взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими людьми» [4, c. 186].

Широта й різнобічність наукових, педа¬гогічних та громадських інтересів професора І.П. Скворцова знайшли відобра¬ження в його більш, ніж 150 наукових працях з питань гігієни, епідеміології, біології, анатомії, фізіології, педагогіки, організації медико-санітарної справи, курортології тощо. В одній із своїх праць І.П. Скворцов відзначав, що «будучи 22 роки університетським викладачем гігієни, …. постійно прагнув вивести її із вузьких рамок викладання на широку арену життя» [5, c. 187].

Чільне місце серед наукових публікацій І.П. Скворцова посів підручник «Основи гигиологии и гигиены» (1900), вихід якого став визначною подією в медичній науці. У цьому підручнику, як і у низці інших праць, він дав власну динамічну теорію сутності життя як єдності людини та середовища. І.П. Скворцов визначив гігіологію – як науку, яка вивчає природні умови існування живих істот і гігієну, як науку, яка вивчає життя в штучних умовах середовища, створених самою людиною [1, c.142].

Наукова діяльність професора І.П. Скворцова характеризувалася експериментальним спрямуванням, будувалася на основі досягнень природничих наук [7, c. 197].

У вирішенні проблем профілактики І. П. Скворцов віддавав належне санітарному лікарю, земській медицині. Його доповідь про роль санітарного лікаря (1872) була однією із перших на початковому етапі зародження земської санітарної організації. До цієї проблеми він звертався неодноразово. У своїх працях учений указував на необхідність формування гігієнічного мислення в усіх лікарів-практиків [9].

Основне призначення гігієни І.П. Скворцов убачав у наступному: « … гігієна займається не особистими інтересами, а суспільними, складаючи частину загальної науки про людське суспільство, і розглядає її як цілісну систему з усіма тілесними, розумовими і моральними якостями. Предметом дослідження сучасної гігієни є вплив на людей природи як взагалі, так і тієї обстановки, яка історично вироблена самими ж людьми» [10].

Погляди професора І.П. Скворцова щодо поліморфності факторів, які впливають на здоров’я людини і причин, що викликають хвороби, отримують подальший розвиток. Він розглядає значення різних факторів у формуванні здоров’я населення - природні і побутові (пора року, водопостачання, пости, звичаї тощо [6, c.45].

І.П. Скворцов один із перших вітчизняних учених відзначив фізіологічне і гігієнічне значення електричних властивостей повітря, висунувши при цьому гіпотезу про електричну сутність життя. Його динамічна теорія в застосуванні до медицини і гігієни була викладена в доповіді на гігієнічній секції Х з’їзду російських природодослідників і лікарів у 1898 р. [3, c. 78].

Професор І. П. Скворцов звертав особливу увагу на питання гігієнічного значення електродинамічних властивостей води, на електричні властивості одягу, будівельних матеріалів. У своїх наукових працях І.П. Скворцов викладав незвичайні для того часу погляди на явища природи і їх вплив на організм людини, виходячи із позицій динамічної електромагнітної теорії. Його праця «Основы гигиологии и гигиены» (1900) зробила вагомий внесок у вчення про сутність життя як єдності людини і середовища.

Про те, яке значення мали наукові праці І.П. Скворцова для подальших досліджень електромагнітних явищ в природі свідчать висловлювання низки науковців. Зокрема, Е.М. Деларю в 60-х рр. ХХ ст. зазначав, що ідеї І.П. Скворцова поєднуються з результатами сучасних космічних досліджень [3, c. 78-79]. А.Н. Сверчков підкреслював, що І.П. Скворцов «один із перших в Росії всебічно розвинув ідею про біологічне і гігієнічне значення електрики і особливо про електромагнітні фактори навколишнього середовища. Праці цього всебічно освіченого вченого, його гіпотези і пропозиції представляють значний інтерес і в наші дні» [8, c.81].

Таким чином, наукові ідеї І.П. Скворцова в галузі гігієни полягали у встановленні взаємодії космічних явищ і зовнішнього середовища землі та вплив їх на здоров’я людини. Він вважається засновником гігієнічного напряму про вплив космічних явищ на здоров’я людини.

Вагоме місце в науковій роботі професора І.П. Скворцова посідали питання психогігієни та її значення у вихованні молоді. Цій проблемі він присвятив такі праці, як «О воспитании с гигиенической точки зрения» та «О влиянии душевного состояния человека на происхождение, течение и исход болезней» (1880) [6].

У галузі гігієнічної науки професор І. П. Скворцов мав наукову школу. Зокрема, під керівництвом професора І. П. Скворцова на кафедрі гігієни Харківського університету було виконано 4 кандидатських дисертації: М.Ф. Попова «О хлебе» (1887); Ш. Бурака «Исследование над действием злектричества на микробов» (1901); М. М. Лебедєва «Опыт изучения в санитарном отношении быта сельскохозяйственных рабочих в районе свеклосахарного производства» (1901); С.Л. Трегубова «Опыт изучения в санитарном отношении быта железнодорожных служащих Курско-Харьково-Севастопольской железной дороги» ( 1904).

У 80 - 90-х рр. ХІХ століття під керівництвом І.П. Скворцова до розробки гігієнічних проблем приєдналася низка професорів інших спеціальностей, опублікувавши чимало наукових розвідок. Зокрема, професору судової медицини Е.Ф. Белліну належали такі праці, як «Значення і оцінка деяких заходів в боротьбі з оточуючими нас інфекціями» (1884), «До питання про недостатність водопостачання м. Харкова» (1887), «Екскурсія в Україну. Санітарно-технічний нарис» (1890), «Новітні спостереження в галузі гігієни черевного тифу» (1890). Професор загальної патології С.Д. Костюрин опублікував низку праць, присвячених фізіолого-гігієнічній оцінці лазень, зокрема, «Матеріали щодо вивчення російської лазні» (1879), «Російські лазні і їх вплив на організм людини» (1883). Професор фармації А.Д. Чиріков працював над вивченням водопостачання Харкова і помістив у записках Харківського відділу Російського технічного товариства такі наукові праці: «Історія Харківського водопроводу і результати аналізів вод джерел, які живлять його», «Про водоносні яруси в грунті і результати дослідження води 3-го водоносного шару, який знаходиться під м. Харковом» (1882). На статтю приват-доцента кафедри дерматології В.І. Порай-Кошицю в журналі «Врачебное дело» був опублікований в 1870 р. відгук, де критикувалася система американських залізнично-дорожних компаній, які розцінювали безпеку руху з позицій комерційних інтересів. Йому також належала брошура «Громадсько-гігієнічні лазні і купальні в Харкові» (1881), в якій аналізувалися санітарні недоліки щодо обладнання лазень і купалень у дореволюційний період [4, c. 188].

Гігієнічній проблематиці в той час було присвячено низку дисертаційних досліджень. У 1887 р. Г. Святловський захистив дисертацію на тему: «Матеріали до питання про санітарне становище російського селянства». Професор кафедри ортопедії і травматології С.Л. Трегубов у 1904 р. захистив дисертацію на тему: «Досвід вивчення в санітарному відношенні побуту залізнично-дорожних службовців в межах Курсько - Харківсько-Севастопольської залізничної дороги» [4, c. 188].

Серед учнів і послідовників І.П. Скворцова слід виділити П.Н. Лащенкова і В. В.Фавра, які згодом стали видатними вченими-гігієністами і санітарними діячами. П.Н. Лащенков спочатку працював асистентом, а згодом приват-доцентом кафедри гігієни в 1899/1900 р., читав курс суспільної гігієни. Також він одночасно був керівником міської санітарної організації м. Харкова, що допомагало йому змістовні лекції з різноманітних питань санітарної і протиепідемічної роботи наповнювати яскравим прикладом практичної роботи.

В. В. Фавр, професор гігієни Харківського жіночого інституту, з 1905 р. після П.Н. Лащенкова очолив міську санітарну організацію, також читав курс суспільної гігієни. Зміст цього курсу включав питання комунальної гігієни, основи організації медико-санітарної справи і боротьби з епідеміями, які також доповнювалися спостереженнями з особистого досвіду вченого.

Учні і послідовники професора І.П. Скворцова сприяли вдосконаленню викладання гігієни на кафедрі, закладали основи диференціації гігієнічних знань.

Висновки

Отже, вагомий внесок у розвиток вітчизняної гігієни, становлення перших гігієнічних кафедр другої половини ХІХ ст. зробив професор Харківського університету І.П. Скворцов. Його по праву слід вважати одним із засновників української гігієнічної науки, яка на той час стала експериментальною гігієною, а її фундаментом - розвиток природничих наук. Учні і послідовники І.П. Скворцова сприяли подальшому вдосконаленню і розвитку наукових засад гігієнічної науки та її диференціації.

 

Література:

1. Бажан Т. А. О гигиене и гигиенистах / Т. А. Бажан, Н. М. Паранько, Н. Карнаух. – Днепропетровск : Журфонд, 2005. – 223 с.

2. Вчені Харківського державного медичного університету / [за ред. акад. І. Я. Циганенко]. – Х., 2008. – С. 78.

3. Деларю Е. М. И. П. Скворцов как основоположник учения в гигиене о воздействии космических явлений на внешнюю среду земли и влияния их на здоровье человека / Е. М. Деларю // Гигиена и санитария. – 1967. – № 10. – С. 78–79.

4. Жаботинский В. М. К истории преподавания гигиены в Харьковской медицинской высшей школе / В. М. Жаботинский // Вопросы гигиены – Х., 1958. – Вып.12. – С. 181–189.

5. Жаботинский В. М. Очерк истории кафедры гигиенического профиля / В. М. Жаботинский // Очерки истории Харьковского медицинского института. – Х., 1958. – С. 181–189.

6. Коростелев Н. Б. И. П. Скворцов – гигиенист, ученый и педагог (к 150-летию со дня рождения) / Н. Б. Коростелев // Гигиена и санитария. – 1997. – №1. – С. 44–45.

7. Кошкин М. Л. Очерк деятельности кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института / М. Л. Кошкин // Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР / под ред. П. Д. Лещенко, Д. Н. Калюжного, А. А. Грандо. – К. : Гос. мед. изд-во, 1959. – С.197–203.

8. Сверчков А. Н. Идеи И. П. Скворцова о биологическом и медицинском значении элекричества / А. Н. Сверчков // Гигиена и санитария. – 1967. – № 7. – С. 81–83.

9. Скворцов И. П. Значение гигиенического образования для современных врачей / И. П. Скворцов. – Казань, 1881. – 11 с.

10. Скворцов И. П. О воспитании с гигиенической точки зрения: речь на акте Казанского ун-та, 5 ноября 1880 г. / И. П. Скворцов. – Казань, 1880. – 7 с.

 

References:

1. Bazhan T. A. Pro hihiyenu i hihiyenistiv / T. A. Bazhan , M. M. Paran'ko , N. Karnaukh . - Dnipropetrovs'k : Zhurfond 2005 roku. - 223 s.

2. Vcheni Kharkivs'koho derzhavnoho medychnoho UNIVERSYTETU / [ za red. akad. I . Ya. Tsyhanenko ] . - Kh , 2008 .. - S. 78.

3. Delaryu Ye. M. I. P. Skvortsov yak osnovopolozhnyk vchennya v hihiyeni pro vplyv kosmichnykh yavyshch na zovnishnye seredovyshche zemli ta vplyvu yikh na zdorov"ya lyudyny / Ye. M. Delaryu / / Hihiyena i sanitariya . - 1967 . - №10. - S. 78-79 .

4. Zhabotyns'kyy V. M. Do istoriyi vykladannya hihiyeny v Kharkivs'kiy medychniy vyshchiy shkoli / V. M. Zhabotyns'kyy / / Pytannya hihiyeny - Kh , 1958 .. - Vyp.12 . - S. 181-189.

5. Zhabotyns'kyy V. M. Narys istoriyi kafedry hihiyenichnoho profilyu / V. M. Zhabotyns'kyy / / Narysy istoriyi Kharkivs'koho medychnoho instytutu. - Kh , 1958 . - S. 181-189 .

6. Korostel'ov N. B. I. P. Skvortsov - hihiyenist , vchenyy i pedahoh ( do 150-richchya z dnya narodzhennya) / N. B. Korostel'ov / / Hihiyena i sanitariya . - 1997 rik . - № 1 . - S. 44-45 .

7. Koshkin M. L. Narys diyal'nosti kafedry zahal'noyi hihiyeny Kharkivs'koho medychnoho instytutu / M. L. Koshkin / / Materialy do istoriyi hihiyeny i sanitarnoyi spravy v URSR / pid red. P. D. Leshchenko , D. N. Kalyuzhnoho , A. A. Hrando . - K.: Derzh. med . vyd-vo , 1959. - S.197 -203 .

8. Tsvirkuniv A. N. Ideyi I. P. Skvortsova pro biolohichne i medychne znachennya elekrichestva / A. N. Tsvirkuniv / / Hihiyena i sanitariya . - 1967 . - №7 . - S. 81-83 .

9. Skvortsov I. P. Znachennya hihiyenichnoho osvity dlya suchasnykh likariv / I. P. Skvortsov . - Kazan' , 1881 . - 11 s.

10. Skvortsov I. P. Pro vykhovannya z hihiyenichnoyi tochky zoru : mova na akti Kazans'koho un-tu , 5 lystopada 1880 / I. P. Skvortsov . - Kazan' , 1880 . - 7 s.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.