к. ю. н., Бугера О. І. РОЛЬ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ НЕПОВНОЛІТНІХ

УДК 343.97

 

РОЛЬ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Бугера О. І., к. ю. н., доцент

Київський національний лінгвістичний університет, Україна, м. Київ

Встановлено, що використання мережі Інтернет для правового виховання неповнолітніх є одним з дієвих шляхів профілактики їх протиправної поведінки. Для цього доцільним є створення спеціалізованих сайтів та вдосконалення законодавчої бази з питань державного регулювання використання мережі Інтернет неповнолітніми.

Ключові слова: правове виховання, неповнолітні, мережа Інтернет.

 

Бугера Е.И. РОЛЬ СЕТИ ИНТЕРНЕТ В ПРАВОВОМ ВОСПИТАНИИ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ / Киевский национальный лингвистический университет, Украина, г. Киев

Установлено, что использование сети Интернет для правового воспитания несовершеннолетних является одним из действенных путей профилактики их противоправного поведения. Для этого целесообразно создание специализированных сайтов и совершенствования законодательной базы по вопросам государственного регулирования использования сети Интернет несовершеннолетними.

Ключевые слова: правовое воспитание, несовершеннолетние, сеть Интернет.

 

Bugera O. I. ROLE OF INTERNET IN LEGAL EDUCATION MINORS / Kyiv National Linguistic University; Ukraine; Kyiv

Found that the use of the Internet for legal education of minors is one of the most effective ways to prevent their unlawful conduct. Therefore it makes sense to create specialized sites and improve the legal framework for state regulation of the Internet by minors.

Key words: legal education, minors, Internet.

 

Розвиток сучасних інформаційних технологій значно прискорює процес обігу інформації та розширює можливості її надання безпосереднім споживачам. Насамперед це стосується мережі Інтернет, як найбільш об'ємної інформаційної складової розвитку суспільства. При цьому використання можливостей мережі Інтернет для правового виховання неповнолітніх є актуальною проблемою в сучасних умовах проведення профілактики їх протиправної поведінки шляхом ознайомлення з відповідною правовою інформацією.

Необхідно зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про інформацію» [1] правова інформація це будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини,

правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику

тощо. Джерелами правової інформації є Конституція України,

інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань. З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів фізичним та юридичним особам держава забезпечує офіційне видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після їх прийняття.

Зважаючи на те, що мережа Інтернет є складовою засобів масової інформації та доволі широко використовується неповнолітніми, важливим є їх переорієнтація на споживання інформаційного продукту що, має елементи правого виховання та уникнення негативного впливу інформації на їх свідомість. Оскільки рівень такого негативного впливу залишається доволі високим. Зокрема на думку О.І. Напиральської, зміст і характер інформаційних потоків у засобах масової комунікації (ЗМК) може впливати на формування девіантних установок та поведінкових відхилень в осіб молодіжного віку. Проте, такі відхилення можуть як призвести до вчинення злочину, так і залишитися нереалізованими. При цьому механізм впливу ЗМК на особистість реалізується значною мірою в підсвідомості, зумовлюючи формування її потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, тобто структурних елементів мотивації злочинної поведінки, які можуть стати мотивом вчинення злочину. Вплив ЗМК найбільше простежується в статусно-рольових та морально-психологічних ознаках особистості злочинця. Особистість виступає як інтеграція свідомого та підсвідомого, тому будь-яке інформаційне повідомлення у ЗМК саме по собі не породжує акту злочинної поведінки, а вибір її варіанта детермінується суб’єктивними властивостями особистості. На думку автора, у профілактичній діяльності держави повинна знайти відображення система взаємопов’язаних і взаємозумовлених заходів протидії, спрямована на підвищення загального позитивного впливу ЗМК на молодь у процесі її соціалізації. Одним з ефективних напрямів протидії негативному впливу засобів масової комунікації на молодь є комплексне використання можливостей масової комунікації в оптимізації середовища функціонування органів внутрішніх справ, активізація співробітництва органів внутрішніх справ і засобів масової комунікації, а також їх активне використання для залучення громадськості до протидії злочинності [2].

При цьому з кожним роком зростає питома вага засобів масової інформації (ЗМІ), і особливо електронних ЗМІ, в процесі формування мотиваційної сфери неповнолітнього. Світовий досвід свідчить, що соціально неконтрольовані ЗМІ несуть значну загрозу укорінення деформованої системи цінностей, що обумовлює стійкі прояви девіантної поведінки неповнолітніх [3].

Вказані проблеми носять міжнародний характер. На думку К.С. Шахбазян, вивчення ознак мережі Інтернет і співставлення їх з положеннями міжнародних актів і норм чинного законодавства дозволяє визначити поняття мережі Інтернет для міжнародного права як міжнародної телекомунікаційної мережі загального користування, призначеної для обміну повідомленнями (даними), яка є комплексним предметом правового регулювання різноманітних суспільних відносин в єдиній системі, що існує завдяки глобальній комп’ютерній мережі і призначена для обміну даними, які зчитуються машиною та представлені у вигляді, зрозумілому для людини [4].

На думку О.А. Присяжнюк всесвітня комп’ютерна мережа Інтернет на початку ХХI сторіччя поступово перетворилася з суто технологічного явища в суспільно-політичне, таке що визначає розвиток сучасних схем державного управління. Вперше за всю історію розвитку людства, межі державного втручання у суспільні відносини обумовлені об’єктивними технічними законами та закономірностями розвитку комп’ютерних комунікацій та інформаційних технологій. При цьому предмет правового регулювання права віртуального простору має дворівневий, комплексний характер та складається з двох блоків суспільних відносин, кожний з яких впливає на вибір методів їхнього правового регулювання. До першого блоку таких відносин належать ті з них, що пов’язані з обігом та розповсюдженням різноманітної інформації у всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет. Другий блок складається з організаційно-технічних відносини, що забезпечують користувачам можливість доступу до цієї інформації у мережі Інтернет. При цьому автор, даючи характеристику основним сторонам правозастосування у віртуальному просторі і наголошуючи на необхідності юридизації певних технічних процедур, доводить, що завдяки цьому можна було б забезпечити збір та виявлення фактів у віртуальному просторі. Також пропонується створити відповідну державну установу, правовий статус якої дозволяв би фіксувати та підтверджувати відповідним правозастосовним органам фактів інформаційної діяльності у мережі Інтернет. З врахуванням сучасних світових досягнень у галузі юридичного процесу, О.А. Присяжнюк обґрунтовує доцільність внесення відповідних змін до процесуального законодавства України, в першу чергу до кримінально-процесуального та цивільного процесуального кодексів України, з метою надання можливості суддям та іншим учасникам процесу використовувати ресурси мережі Інтернет під час розгляду судових справ, в тому числі для оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет, збирання та надання необхідних доказів за справою, повідомлення за допомогою електронної пошти учасників процесу про дати судових слухань [5].

С.В. Богачов вказує, що правова освіта населення обґрунтована, передусім, як важливий напрям, складова державної правової політики, що спрямована на реалізацію та захист прав і свобод людини та громадянина. На думку автора доцільним є підготовка національної програми інформатизації системи правової освіти населення та її структурних компонентів – навчальних закладів, а на її основі – цільових програм інформатизації та механізмів їх реалізації з урахуванням наукових, інформаційних і навчально-освітніх можливостей закладів правової освіти [6].

При цьому одним з головних інформаційних каналів правовиховної роботи серед підлітків є правове інформування засобами масової комунікації. Перевагами засобів масової інформації перед іншими каналами правового інформування є оперативність подання інформації, широкий охват населення, щоденність впливу і доступність правової інформації. Одним із засобів правового виховання є використання інформаційних ресурсів глобальних комп'ютерних мереж, насамперед - мережі Інтернет. Сьогодні Інтернет - це глобальна, багатофункціональна інформаційна мережа. Доступ до електронних даних, у тому числі й до правових, є відкритим для всіх категорій громадян, незалежно від віку, державних кордонів, національності, професії. Інформаційні технології мають значний вплив на формування правосвідомості і правової культури підлітків. Мережа інформаційних технологій активно розвивається, напрями її використання поширюються. В умовах тотальної інформатизації дитина перестає самостійно думати. Мас-медіа завжди чомусь вчать - питання тільки "Чому ?" Різні навчальні, розважальні програми сприяють розвиткові дітей (оволодіння мовою, світосприйняття та ін.), вчать їх самоконтролю, повазі до себе та інших. У середовищі школярів старших класів основними інформаційними ресурсами, що регулюють формування думок і смаків стають журнали, розважальне телебачення та Інтернет. Засоби масової комунікації сприяють створенню шкали цінностей у молодих громадян та у суспільства в цілому. Як висновок, можна відзначити, що сучасний світ, тобто уявлення про нього, значною мірою формують засоби масової комунікації. ЗМК здійснюють суттєвий вплив на підлітків та їх свідомість. Тому правове інформування підростаючого покоління через ЗМК є важливим напрямом формування їхньої правової культури. Для посилення їх впливу на даний процес необхідно активізувати популяризацію правових знань різноманітними каналами ЗМІ та Інтернет [7].

Загалом дані дослідження впливу засобів масової інфор¬мації на підлітків викликають три¬вогу у соціологів. З'ясувалось, що майже кожен другий учень 8—10 класів свій віль¬ний час проводить за комп'ю¬тером. Як результат — близь¬ко третини опитаних школя¬рів уже мають ознаки інтернет-залежності. Зокрема в опитуваннях взяли участь сім тисяч київ¬ських школярів. «Найці¬кавішим засобом інформації» понад 92 % з них назвали Інтернет. Хоч як дивно, але найбільше приваблює Всес¬вітня мережа дітей мож¬ливістю спілкування у різноманітних соцмережах, форумах та чатах. І в цьому криється вели¬чезна загроза: з ким та про що переписуються діти, проконтролювати можуть далеко не всі батьки. Тим часом 97 % опитаних під¬літків сказали, що знахо¬дять нових друзів саме в Інтернеті. Та найтривожніше те, що близько 3 % школярів зізналися, що відвідують сайти для до¬рослих. Віртуальне спілку¬вання може свідчити про самотність підлітка та нереалізованість його потреби у живому спіл¬куванні. А тому бать¬ки повинні на бесіду з дитиною щодня виділя¬ти, як мінімум, одну годину часу. І намагатися знайти альтернативу комп'ютеру [8].

Разом з цим використання мережі Інтернет для правового виховання неповнолітніх є одним з дієвих шляхів профілактики їх протиправної поведінки. Для цього доцільним є створення спеціалізованих сайтів та вдосконалення законодавчої бази з питань державного регулювання використання мережі Інтернет неповнолітніми. Важливим є також належне виховання неповнолітніх в сім'ї, щодо культури використання мережі Інтернет. Значною мірою це також залежить від педагогічних працівників, їх вміння зацікавити неповнолітніх у необхідності підвищення рівня правових знань.

 

Література:

1. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.

2. Напиральська О.І. Вплив засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право» / О.І. Напиральська; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2010. – С. 15-16.

3. Корецький С.М. Кримінологічна характеристика девіантної поведінки неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С.М. Корецький; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2003. – С. 15.

4. Шахбазян К.С. Міжнародно-правові основи регулювання відносин в мережі Інтернет: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / К.С. Шахбазян; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2009. – С. 17-18.

5. Присяжнюк О.А. Основи концепції правового регулювання інтернет-відносин в Україні (загальнотеоретичні аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О.А. Присяжнюк; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – С. 15-16.

6. Богачов С.В. Теоретико-правові засади правової освіти в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / С.В. Богачов; Ін-т законодавства ВР України. – К., 2010. – С. 14,16.

7. Степаненко І.І. Роль засобів масової комунікації у правовому вихованні підлітків / Степаненко І.І. // Становлення особистості професіонала: перспективи і розвиток: матеріали ІІ-ої Міжнар. наук.-практ. конф. (15–16 лют. 2013 р.). – Одеса: Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2013. – С. 291–293.

8. Дейнека В. Кожен третій підліток–комп'ютерно залежний // Голос України.– 2012. – С.1,6.

 

References:

1. On information: Law of Ukraine on October 2, 1992 N 2657-XII // Supreme Council of Ukraine. – 1992. - № 48. - St.650.

2. Napyralska A.I. The influence of the media on the formation of criminal behavior among youth: Author. Thesis for the sciences. degree candidate. Legal. sciences specials. 12.00.08 "Criminal Law and Criminology; penal law" / O.I. Napyralska; classic. private. University. - Kiev, 2010. - S. 15-16.

3. Koretsky S.M. Criminological characteristics of juvenile deviant behavior: Author Thesis for the sciences. degree candidate. Legal. sciences specials. 12.00.08 "Criminal Law and Criminology; penal law " / S. Koretsky, Nat. Acad. ext. Affairs of Ukraine. - 2003. - S. 15.

4. Shahbazyan K.S. The international legal framework for regulation of the Internet: Author. Thesis for the sciences. degree candidate. Legal. sciences specials. 12.00.08 "Criminal Law and Criminology; penal law" / K.S. Shahbazyan, Kyiv National University named after. Taras Shevchenko. - K., 2009. - S. 17-18.

5. Prysiazhnyuk O.A. Basics concepts of legal regulation of online relationships in Ukraine ( general theoretical aspects): Abstract. Thesis for the sciences. degree candidate. Legal. sciences specials. 12.00.01 "Theory and History of State and Law, History of Political and Law Studies" / O. Prysiazhnyuk a specialty. nats. University of ext. cases. - H., 2007. - S. 15-16.

6. Richer S. Theoretical and legal principles of legal education in Ukraine Abstract. Thesis for the sciences. degree candidate. Legal. sciences specials. 12.00.01 "Theory and History of State and Law, History of Political and Law Studies"

/ S.V. Richer, Inst legislation Verkhovna Rada of Ukraine. - K., 2010. - S. 14.16.

7. Stepanenko I. The role of the media in the legal education of adolescents / І. Stepanenko // professional identity formation: Prospects and development of materials II -th Intern. scientific and practical. conf. (15-16 February. 2013). -Odessa: Type. Bukayev Vadim, 2013. - S. 291-293.

8. Dejneka B. One in three teen-computer dependent / B. Dejneka // Voice of Ukraine. - 2012. - P.1, 6.

Tags:

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.